Дисперсні системи

Чисті речовини в природі зустрічаються дуже рідко. Суміші речовин у різних агрегатних станах можуть утворювати гетерогенні та гомогенні системи – дисперсні системи і розчини.

Те речовина, яка присутня в дисперсної системі в меншій кількості і розподілено в обсязі іншого, називають дисперсною фазою. Вона може складатися з кількох речовин. Речовина, присутня в дисперсної системі в більшій кількості, в обсязі якого розподілена дисперсна фаза, називають дисперсійним середовищем.

Між дисперсійним середовищем і частинками дисперсної фази існує поверхню розділу, тому дисперсні системи називають гетерогенними, т. Е. Неоднорідними.

І дисперсійна середу, і дисперсна фаза можуть перебувати в різних агрегатних станах. Залежно від поєднання дисперсійного середовища і дисперсної фази можна виділити 8 видів таких систем (табл. 4).

За величиною частинок речовини, складових дисперсну фазу, дисперсні системи ділять на грубодисперсні з розмірами часток більше 100 нм і тонкодисперсні з розмірами частинок від 100 до 1 нм.

Якщо ж речовина роздроблене до молекул або іонів розміром менше 1 нм, утворюється гомогенна система – розчин. Вона однорідна, поверхні розділу між частинками і середовищем немає, а тому до дисперсних систем не відноситься.

Знайомство з дисперсними системами і розчинами показує, наскільки вони важливі в повсякденному житті і природі.

Судіть самі: без води, повітря, гірських порід, мінералів взагалі б не існувала жива планета – наш спільний дім Земля; без клітин не було б живих організмів; без нільського мулу не відбулася б велика цивілізація Стародавнього Єгипту.

Посилання на основну публікацію