Число і склад реагентів і продуктів реакції

У неорганічної хімії все різноманіття реакцій з’єднання можна розглянути, наприклад, на блоці реакцій отримання сірчаної кислоти з сірки.

1. Одержання оксиду сірки (IV) – з двох простих речовин утворюється одне складне:

S + О2 = SO2.

2. Отримання сірчаної кислоти – з двох складних речовин утворюється одне складне:

SО3 + Н2O = H2SO4.

Ми вибрали цей приклад не тільки тому, що він максимально ілюструє палітру реакцій сполуки, але також і тому, що продукт цих реакцій – сірчана кислота – є «хлібом хімічної промисловості» (рис. 93).

У органічної хімії реакції сполуки мають специфіку в назві, як ви пам’ятаєте, їх називають реакціями приєднання. Все різноманіття таких реакцій можна розглянути на прикладі блоку реакцій, що характеризують властивості ненасичених сполук, наприклад етилену.

У неорганічної хімії все різноманіття таких реакцій можна розглянути на блоці реакцій одержання кисню лабораторними способами.

Отримання кисню розкладанням оксиду ртуті

1. Розпад оксиду ртуті (II) при нагріванні:

2HgO = 2Hg + О2 ↑.

Саме цим способом Дж. Прістлі вперше отримав кисень (рис. 94).

2. Розкладання пероксиду водню (рис. 95):

2Н2О2 = 2Н2О + О2 ↑.

3. Розкладання перманганату калію при нагріванні:

2КМnО4 = К2МnО4 + МnО2 + О2 ↑.

У органічної хімії реакції розкладання можна розглянути на прикладі їх «антонімів» – реакцій приєднання: дегідрування етану, дегідратації етанолу, деполімеризації поліетилену (запишіть рівняння реакцій самі).

У неорганічної хімії прикладом таких процесів може служити блок реакцій, що характеризують, наприклад, властивості металів.

1. Взаємодія лужних і лужноземельних металів з водою (рис. 96):

2Na + 2Н2О = 2NaOH + Н2 ↑,
Са + 2Н2О = Са (ОН) 2 + Н2 ↑.

2. Взаємодія металів з розчинами кислот (рис. 97):

Zn + 2НСl = ZnCl2 + H2 ↑.

3. Взаємодія металів з розчинами солей (рис. 98):

Fe + CuSО4 = Сі + FeSО4.

4. Металлотермія – витіснення більш активними металами менш активних з їхніх оксидів (рис. 99):

2Аl + Fe2О3 = Аl2О3 + 2Fe.

У органічної хімії, предметом вивчення якої є не прості речовини, а сполуки, реакції заміщення мають свою специфіку. Наприклад, нітрування бензолу – реакція, яка передує одержанню аніліну:

С6Н6 + HNO3 → C6H5NO2 + Н2O.

Ці реакції характеризують властивості в першу чергу електролітів і в розчинах протікають за правилом Бертолле, т. Е. Тільки в тому випадку, якщо в результаті утворюється осад, газ чи малодиссоциирующие речовина (наприклад, вода).

1. Так, в результаті реакції обміну між розчинами йодиду натрію і нітрату свинцю (II) утворюється красивий золотисто-жовтий осад йодиду свинцю (II) (рис. 100):

2NaI + Pb (NO3) 2 = Pbl2 ↓ + 2NaNO3,
Pb2 + + 2I- = Pbl2 ↓.

2. Якщо в розчин кислоти прилить розчин, що містить карбонат-іон, то можна помітити освіту газу:

Na2CO3 + 2НСl = 2NaCl + CО2 ↑ + Н2O,
2Н + + CO2-3 = H2O + CO2 ↑.

Посилання на основну публікацію