Біоорганічна хімія

Це наука, що вивчає біологічну функцію органічних речовин в організмі. Вона виникла у другій половині XX в. Об’єктами її вивчення служать біополімери, біорегулятори і окремі метаболіти.

Біополімери – високомолекулярні природні сполуки, які є основою всіх організмів. Це пептиди, білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти (НК), ліпіди.

Біорегулятори – сполуки, які хімічно регулюють обмін речовин. Це вітаміни, гормони, антибіотики, алкалоїди, лікарські препарати та ін
Знання будови і властивостей біополімерів і біорегуляторів дозволяє пізнати сутність біологічних процесів. Так, встановлення будови білків і НК дозволило розвинути уявлення про матричний біосинтезі білка і ролі НК в збереженні і передачі генетичної інформації.
Основне завдання біоорганічної хімії – з’ясування взаємозв’язку структури і механізму дії сполук.
Це наука, що вивчає сполуки вуглецю. В даний час налічується – 16 млн органічних речовин.

Причини різноманіття органічних речовин.

1. З’єднання атомів вуглецю (С) один з одним і іншими елементами періодичної системи Д. І. Менделєєва. При цьому утворюються ланцюги і цикли.
2. Атом вуглецю може знаходитися в трьох різних гібридних станах. Тетраедрічеськая конфігурація атома С? площинна конфігурація атома С.
3. Гомология – це існування речовин з близькими властивостями, де кожен член гомологічного ряду відрізняється від попереднього на групу – СН2-.
4. Ізомерія – це існування речовин, що мають однаковий якісний і кількісний склад, але різну будову.

AM Бутлеров (1861 р.) створив теорію будови органічних сполук, яка і донині служить науковою основою органічної хімії. Основні положення теорії будови органічних сполук:

1) атоми в молекулах сполучені один з одним хімічними зв’язками відповідно до їх валентністю;
2) атоми в молекулах органічних сполук з’єднуються між собою в певній послідовності, що обумовлює хімічну будову молекули;
3) властивості органічних сполук залежать не тільки від числа і природи входять до їх складу атомів, а й від хімічної будови молекул;
4) в молекулах існує взаємний вплив як пов’язаних, так і безпосередньо один з одним не пов’язаних атомів;
5) хімічну будову речовини можна визначити в результаті вивчення його хімічних перетворень і, навпаки, за будовою речовини можна охарактеризувати його властивості.

Посилання на основну публікацію