Зовнішні впливи на формування політичних інститутів Ірландії

Географічне положення Ірландії багато в чому визначило її політичний розвиток: розташована на острові поблизу Великобританії, вона завжди відчувала на собі сильний вплив могутньої сусідки. Вже з XII століття почалося заселення Ірландії англійцями, частина яких згодом асимілювалася. Поширення впливу англійської корони на захоплені землі призвело до того, що в Ірландії були насаджені політичні інститути, типові для Великобританії: в 1297 році в Дубліні була відкрита перша сесія ірландського парламенту. З 1541 року, коли Генріх VIII проголосив себе королем Ірландії, ця територія стала входити до складу Сполученого Королівства, що тривало аж до 1921 року, коли країна отримала статус домініону.

Тісні зв’язки з Великобританією вплинули і на економічний розвиток країни: Ірландія була своєрідним «аграрним придатком» метрополії, тому промисловість розвивалася повільно, а праця місцевих селян експлуатувався англійськими фермерами, що перешкоджало розвитку їх власних господарств.

У відповідь реакцією ірландців на дії британської корони була боротьба за незалежність. Реформація, яка зачепила Англію і Шотландію, не мала аналогічного ефекту в Ірландії, де велика частина населення зберегла католицьку віру. В результаті під час правління британської корони політичні права католиків обмежувалися, що також провокувало невдоволення і підштовхувало їх до боротьби.

Після здобуття незалежності протиборство не припинився, оскільки суперечливим залишалося питання про статус Північної Ірландії, де більшість населення прийняло протестантство. Ця проблема залишалася в центрі англо-ірландських відносин в XX столітті. Після підписання договору в 1998 році питання вважається вирішеним, але в пам’яті свіжі кровопролитні події недавньої конфронтації.

Великобританія як і раніше залишається одним з головних торговельних партнерів Ірландії. Мовна і культурна спільність також грають важливу роль. Сучасні політичні інститути країни почасти нагадують британські – двопалатний парламент з урізаними повноваженнями Сенату, церемоніальна роль глави держави, а також англосаксонська система права. У той же час партійна і судова влада в значній мірі відрізняються від британських аналогів.

Посилання на основну публікацію