Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Хорватії

З моменту здобуття незалежності спроб неконституційної зміни влади або державних переворотів в Хорватії не було.

Загрози, пов’язані зі збройним сербо-хорватським міжетнічним конфліктом початку 1990-х років і створенням на частини території Хорватії невизнаних державних утворень, які користувалися підтримкою СРЮ, були усунені після відновлення цілісності держави і припинення конфлікту.

З 1991 року між Словенією і Хорватією існують розбіжності з приводу морського кордону в Піранській затоці на північному сході Адріатики. У 2008 році до них додалися суперечки з Італією та іншими членами ЄС у зв’язку зі спробою Хорватії встановити на Адріатиці особливо захищену екологічну зону, в якій обмежується рибальство. Введення в силу відповідного закону було відкладено через енергійного протидії ЄС.

У 1995-2005 роках в країні були зафіксовано близько 15-20 терактів, які, як правило, не приводили до людських жертв.

Велике занепокоєння викликає такий кримінальний сектор економіки, як наркотрафік і нелегальна торгівля зброєю: країна використовується в якості «перевалочного пункту» наркоторговцями як з Азії, так і з Латинської Америки.

На основі експертних оцінок рівень корупції в Хорватії може бути охарактеризований як середній.

Дослідження «Глобальний барометр корупції – 2007», підготовлене міжнародною неурядовою організацією «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International), показує, які сфери соціального життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. У Хорватії найбільш корумпованими населення вважало судову систему (4,3 бала за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний рівень корумпованості); систему охорони здоров’я (4,2); приватний бізнес і політичні партії (4,0). Найменш корумпованими громадяни вважають НУО, релігійні організації (2,6 бала); збройні сили (2,8).

Скорочення чисельності населення є загрозою безпеки Хорватії: згідно з доповіддю ПРООН «Про розвиток людини 2007/2008», в 2005-2015 роках прогнозується негативний щорічний приріст населення, який складе -0,2%.

Уряд вживає заходів з підтримки існуючого рівня імміграції, одночасно прагнучи збільшити в загальному потоці частку висококваліфікованих мігрантів, а також щодо зниження рівня еміграції, закликаючи раніше покинули країну громадян до повернення.

Як і раніше серйозною проблемою залишається становище біженців: хоча до 2005 року повернулися в країну 123 000 сербів, які втекли з Хорватії під час війни (близько 40% біженців), а більшість бажала стати громадянами Сербії і Чорногорії, для приблизно 80 000 чоловік (за даними Верховного комісаріату ООН у справах біженців) рішення поки не знайдено. Доля 1 200 чоловік, зниклих без вести, невідома досі.

Посилання на основну публікацію