Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Ватикану

У період з 1974 року по теперішній час відкритих спроб неконституційної зміни влади або державних переворотів у Ватикані не було. Нелегальні сепаратистські і антиурядові руху відсутні. Також відсутні і легальні сецессіоністські рухи. Територіальні претензії з боку іноземних держав відсутні.

Загроза тероризму в основному пов’язана з періодичними заявами лідерів різних ісламістських угруповань про намір підірвати пам’ятники і церкви Ватикану. Так, радикальна іракська «Армія моджахедів» пригрозила організувати атаки на Рим і Ватикан.

Великі корупційні скандали та інші гучні злочини періодично зачіпають інтереси Ватикану.

Одне з таких справ було пов’язано з насильницькою смертю в 1982 році італійського банкіра Роберто Кальві (був знайдений повішеним під лондонським мостом Блекфрайарз-бридж), власника найбільшого на той час в Італії приватного банку «Банко Амброзіана» (Banco Ambrosiano). Кальві носив в Італії прізвисько «банкір Бога» і мав широкі зв’язки як з сицилійської мафією, так і з вищим духовенством католицької церкви. В результаті краху «Банко Амброзіана» Ватикан поніс величезні фінансові втрати в розмірі чверті мільярдів доларів США.

У 2006 році в околицях Парми були виявлені спотворені останки італійського фінансиста Джанмаріа Ровераро, члена «Опус Деї», раніше проходив у справі про крах корпорації «Пармалат» (Parmalat).

Ватикан докладає зусиль по боротьбі з корупцією та торгівлею посадами. Так, в 2006 році з ініціативи Папської ради справедливості і миру пройшла міжнародна конференція, на якій обговорювалися методи боротьби з корупцією в різних країнах. Програмні положення і методи, вироблені за підсумками цієї конференції, стали основою антикорупційної політики Ватикану.

Незважаючи на досить ефективну систему внутрішньої безпеки, проблема корупції залишається однією з найсерйозніших.

Посилання на основну публікацію