Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Норвегії

За роки існування Норвегії як самостійної держави спроб неконституційної зміни влади або державних переворотів в Норвегії не було.

Нелегальні антиурядові руху на території країни представлені поруч екстремістських мусульманських структур, які використовують Норвегію в якості одного з опорних пунктів для діяльності в Європі. Легальні сецессіоністські рухи відсутні.

Претензій на норвезьку територію з боку іноземних держав не висувається. Норвегія і Росія продовжують врегулювання питання про прикордонне розмежування в Баренцевому морі та правах російської сторони на лов риби в районі архіпелагу Шпіцберген. Наявність у Норвегії територій в Антарктиці (острів Буве і острів Петра Першого), а також претензій на Землю Королеви Мод і прилеглий до неї континентальний шельф робить королівство явним учасником потенційних суперечок про перегляд існуючого статусу регіону і його розділі.

У 1968-2008 роках в Норвегії стався вельми незначне число терористичних актів (близько 10). Зафіксовані теракти в основному були проекцією різних конфліктів на Близькому і Середньому Сході (конфлікт Ізраїлю і мусульманських організацій, теократичного режиму Ірану і опозиції йому і ін.).

Значну загрозу безпеці держави і суспільства представляють організовані злочинні угруповання (ОЗУ), активно залучені в транскордонну злочинність. Вони укомплектовані в основному представниками громад біженців та трудящих мігрантів. В даний час найбільш впливовими є кримінальні об’єднання сербів і вихідців з ряду мусульманських країн. Торгівля наркотиками є однією з найбільш небезпечних сторін діяльності етнічних ОЗУ. Для зміцнення свого впливу і підвищення доходів окремі угруповання, крім наркотрафіку, стали займатися також незаконною торгівлею зброєю, контрабандою, вбивствами на замовлення, сутенерством, торгівлею людьми та розбоями.

Дослідження «Глобальний барометр корупції – 2007», підготовлене міжнародною неурядовою організацією «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International), показує, які сфери суспільного життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. У Норвегії найбільш корумпованими населення вважає приватний бізнес (3,9 бали за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний рівень корумпованості); ЗМІ (3,5); релігійні організації (3,3); НВО (3,2); збройні сили (3,1); політичні партії (3,0). Найменш корумпованими громадяни вважають реєструють і ліцензуючі служби (2,0); податкові органи (2,2); систему освіти і судову систему (2,4).

Іноді в Норвегії відбуваються помітні корупційні скандали. Так, в 2003 році поліцейське розслідування операцій державної нафтової компанії «Статойл» в Ірані призвело до відставок в її керівництві. Крім того, «Статойл» був оштрафований на 2,9 мільйона доларів США.

Норвегія не стикається із загрозою скорочення чисельності населення: згідно з доповіддю ПРООН «Про розвиток людини 2007/2008», в 2005-2015 роках прогнозується позитивний щорічний приріст населення, який складе 0,6%. Разом з тим позичена позитивної демографічної динаміки відбуватиметься в основному за рахунок сімей мусульманських іммігрантів, де останнім часом традиційно велике число дітей. У Норвегії в даний час обмежується приплив іммігрантів: в країну допускаються тільки біженці за квотами і родичі іноземців, які вже отримали норвезьке громадянство. У 2000-2005 роках в країну щорічно прибувало близько 12 тисяч осіб.

Посилання на основну публікацію