Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Італії

Традиційні зовнішні і внутрішні загрози національній безпеці в разі Італії оцінюються експертами як низькі. Цьому сприяє глибока інтеграція країни в євроатлантичну систему безпеки і демократичний характер політичної системи.

Загроза тероризму в Італії в даний час може бути охарактеризована як низька. На території країни з початку 1990-х років не відбулося жодного помітного терористичного акту з політичним підґрунтям. Небезпечних наслідків не спричинило за собою і участь італійських контингентів в заходах щодо стабілізації обстановки в Афганістані та Іраку.

Значною «нової» загрозою безпеки громадян, суспільства і держави є міжнародна організована злочинність, діяльність якої значною мірою знижує відсутність прикордонних бар’єрів між країнами – членами ЄС.

Певну небезпеку становить можлива активізація діяльності злочинних співтовариств з країн Центральної та Східної Європи, недавно прийнятих до Європейського союзу і Шенгенської зони: в Італії можуть загостритися проблеми нелегального потоку мігрантів, включаючи торгівлю людьми, і наркотрафіку, причому як зі сходу, так і з півдня.

Діяльність традиційних злочинних елементів до сих пір охоплює ряд сфер суспільного, економічного і політичного життя країни, особливо це стосується південних областей Італії.

На основі експертних оцінок рівень корупції в Італії може бути охарактеризований як середній.

Дослідження «Глобальний барометр корупції – 2007», підготовлене міжнародною неурядовою організацією «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International), показує, які сфери суспільного життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. В Італії найбільш корумпованими населення вважає політичні партії (4,2 бала за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний показник корумпованості); законодавчі органи (3,7); реєструють і ліцензуючі служби, податкові органи (3,4); приватний бізнес (3,3); ЗМІ, систему охорони здоров’я (3,2); судову систему (3,1). Найменш корумпованими громадяни вважають збройні сили (2,2 бала); правоохоронні органи (2,3); систему освіти (2,4); релігійні організації (2,5); НВО (2,6).

Згідно з експертними оцінками, рівень корупції в Італії вище, ніж в інших країнах ЄС. Разом з тим прийняття урядом рішень і функціонування державного апарату, як правило, носять відкритий характер, що дозволяє протистояти поширенню корупційних практик. Різні групи інтересів впливають на владу за допомогою законних механізмів, але іноді все ж вдаються до тіньового лобіювання.

Серед найбільш великих корупційних розглядів можна відзначити що проводилася на початку 1990-х років операцію «Чисті руки», коли під слідством перебувало кілька тисяч політиків, менеджерів і директорів приватних і державних компаній, суддів, прокурорів, службовців податкового відомства, а також мав широкий громадський резонанс футбольний скандал 2006 року, коли відразу кілька клубів серії «а» – вищої ліги країни – були викриті в організації договірних матчів і понесли покарання аж до пониження у класі, зняття турнірних очок, а також штрафів і тимчасової заборони працювати в футбольних структурах для менеджерів.

Італія не стикається із загрозою скорочення чисельності населення: згідно з доповіддю ПРООН «Про розвиток людини 2007/2008», в 2005-2015 роках прогнозується позитивний щорічний приріст населення, який складе 0,1%.

Італія стикається з проблемою надмірної імміграції, і уряд докладає зусиль для зниження її рівня і більш ефективної інтеграції іммігрантів у суспільство.

Посилання на основну публікацію