Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Австрії

З 1974 року спроб неконституційної зміни влади або державних переворотів в Австрії не було. Нелегальні сепаратистські і антиурядові руху, а також легальні сецессіоністські рухина території країни відсутні.

Територіальні претензії до Австрії у іноземних держав відсутні. Проблема Південного Тіролю, переданого Італії за підсумками Першої світової війни, була остаточно вирішена до початку 1990-х років, коли автономія німецько-мовний населення регіону набула свого сучасного вигляду. Екстремісти, які боролися за зміну статусу Південного Тіролю, в 1956-1988 роках здійснили понад 350 терористичних акцій, хоча кількість людських жертв було порівняно невеликим.

В даний час загроза тероризму в Австрії може бути оцінена як незначна.

На основі експертних оцінок рівень корупції в Австрії може бути охарактеризований як низький.

Дослідження «Глобальний барометр корупції-2007», підготовлене міжнародною неурядовою організацією «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International), показує, які сфери суспільного життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. В Австрії найбільш корумпованими населення вважає політичні партії і приватний бізнес (3,2 бали за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний показник корумпованості); ЗМІ (3,0); збройні сили, законодавчі органи (2,9); правоохоронні органи (2,8); релігійні організації, податкові органи (2,7). Найменш корумпованими громадяни вважають комунальні служби (2,3 бала); системи освіти і охорони здоров’я, НУО (2,5).

Після Другої світової війни рівень корупції в поліції Австрії був дуже високим. Вирішити цю проблему вдалося шляхом суттєвого підвищення зарплати поліцейським і одночасного посилення відповідальності за посадові злочини. Зараз корупція є в Австрії серйозним правопорушенням, за яке покладається кримінальна відповідальність.

Міжнародна організована злочинність проявляє значний інтерес до Австрії в силу її вигідне географічне розташування, що дозволяє використовувати країну як великого розподільного і транзитного пункту на маршрутах торгівлі людьми. Згідно з експертними оцінками, в епізодах нелегальної доставки людей в Західну Європу (в основному повій і домробітниць) на території Австрії беруть участь ОЗУ, які мають підрозділи і на території сусідніх Угорщини (один з ключових перевалочних пунктів для європейської організованої злочинності), Чехії і Словаччини.

В Австрії влаштувався цілий ряд ОЗУ з Італії і колишнього Радянського Союзу. Місцеві правоохоронні органи виявляють помітну активність в боротьбі з організованими злочинними співтовариствами.

За даними ООН, уряд Австрії не вважає надмірну міграцію загрозою національним інтересам. Разом з тим воно прагне підтримувати число щорічно прибувають в країну мігрантів на одному рівні (в 2000-2005 роках в країну щороку приїжджало близько 20 тисяч осіб), інтегрувати їх в австрійське суспільство, а також зацікавлене в поверненні на батьківщину австрійців, які виїхали за кордон .

Австрія не залишає стикається із загрозою скорочення чисельності населення: згідно з доповіддю ПРООН «Про розвиток людини 2007/2008», в 2005-2015 роках прогнозується позитивний щорічний приріст населення, який складе 0,3%.

Посилання на основну публікацію