Зовнішні та внутрішні загрози безпеці Албанії

У першій половині 1990-х років політична ситуація в Албанії була вкрай напруженою: численні вуличні заворушення, загальні страйки, невдоволення соціально-економічною політикою часто змінялися урядів. Албанія не раз опинялася в кроці від громадянської війни. В 1990-1992 років опозиції вдалося знайти компроміс з владою і провести позачергові вибори. У 1997 році соціалісти почали кампанію за відставку президента і парламенту, їх підтримали військові, незадоволені реформуванням армії. Уряд С. Беріша, відмовившись від переговорів з опозиціонерами, розпорядився відкрити військові склади і вільно роздавати зброю. Відбулися численні заворушення, в ході яких загинуло до 2 тисяч осіб. Тільки завдяки активному втручанню світової спільноти вдалося домовитися про створення перехідного уряду, в країну був введений міжнародний військовий контингент, були проведені позачергові вибори.

На території країни нелегальних сепаратистських або антиурядових рухів немає. Разом з тим в 1990-х роках на території Албанії формувалися частини Визвольної армії Косово (ОАК), що складаються з албанських бойовиків в Косово (Сербія). Мета цієї організації – надання незалежності автономному краю Косово і Метохія (Сербія). Перші активні дії ОАК стала робити з 1995 року; за деякими даними, до 1999 року кількість її членів досягало 12 тисяч чоловік. За даними міжнародних експертів, з 1999 року група не помічена в проведенні терористичних актів.

Албанський уряд закликає до мирного вирішення міжетнічних суперечок і захисту прав корінних албанців в сусідніх країнах. Разом з тим ряд націоналістичних албанських угруповань захищають ідею «Великої Албанії».

В Албанії існує серйозна загроза тероризму. За даними американської організації «Ренд Корпорейшн» (Rand Corporation), з 1998 року на території Албанії було скоєно 43 терористичних акти, є дані про 13 поранених і 4 загиблих.

Албанія – країна з високим рівнем корупції, яка носить системний характер. Експерти вважають, що деякі політики можуть бути пов’язані з організованою злочинністю. Відзначено випадки корупції серед представників судової влади. Основна проблема полягає в тому, що держава реагує тільки на корупцію в нижчих органах влади. В Албанії створено спеціальне відомство по боротьбі з корупцією, видаються укази і постанови, але на практиці ці заходи виявляються недостатньо ефективними.

Дослідження «Глобальний барометр корупції-2007», підготовлене міжнародною неурядовою організацією «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International), показує, які сфери суспільного життя в країні, на думку громадян, в найбільшій мірі схильні до корупції. В Албанії найбільш корумпованими населення вважає систему охорони здоров’я (4,2 бала за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальний показник корумпованості); судову систему (3,8); правоохоронні органи, які реєструють і ліцензуючі служби, комунальні служби (3,7); податкові органи (3,6); політичні партії (3,3); законодавчі органи (3,2). Найменш корумпованими громадяни вважають релігійні організації (2,2 бала); ЗМІ, збройні сили, НВО (2,4).

У зв’язку з важкою економічною і політичною ситуацією в Албанії спостерігається масова внутрішня міграція і еміграція з країни. У період 1990-х роках понад 35% сільських жителів перемістилися в міста. Згідно з офіційними даними, в 1990-х роках країну покинули понад 600 тисяч албанців, 83% емігрантів склали люди у віці 20-35 років, країну покинуло 35% представників інтелігенції. Перепис населення 2001 року показала скорочення населення країни на 3%. Має місце значна «витік мізків», в період 1990-2003 роках з країни виїхало 45% професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів і наукових працівників. В цілому масова еміграція безробітних албанців залишається проблемою для розвинених країн, в основному Греції і Італії, однак уряд Албанії не розглядає поточні рівні еміграції та імміграції як високі.

Албанія не стикалися з загрозою скорочення чисельності населення: згідно з доповіддю ПРООН «Про розвиток людини 2007/2008», в 2005-2015 роках прогнозується позитивний щорічний приріст населення, який складе 0,6%.

Ще одну небезпеку становить організована злочинність. З 1992 року етнічні албанці стали створювати злочинні групи, скориставшись ситуацією на Балканах. В даний час албанські угруповання є одним з швидко зростаючих етнічних злочинних угруповань, які контролюють 40% трафіку героїну в Європі. У 1990-х роках албанці починали як кур’єри в італійській контрабандну торгівлю. Поступово албанські угруповання розділили сфери впливу з італійською мафією в Калабрії, Апулії, Неаполі.

Посилання на основну публікацію