Зона мовчання – реферат

Одне з найдивовижніших, незрозумілих і мало вивчених «проклятих» місць планети знаходиться в Мексиці, всього в 6 км від техаського містечка Ель Пасо. Місцеві жителі називають її «Зона дель Сіленсіо» («Зона мовчання»), а дослідники найчастіше пов’язують цю загадку Землі з феноменом НЛО.
За свідченням професора Сантьяго Гарсія, незвичайні властивості Зони мовчання вперше були помічені в кінці XIX століття, коли група фермерів, марно намагалася виростити злакові культури на безплідній землі, періодично потрапляла під град з гарячого щебеню, обрушується з небес. У 1930 р авіатор Франциску Сарабія, житель одного з північних мексиканських штатів, написав звіт про те, як під час перельоту над Зоною мовчання в літаку самим таємничим чином відмовили всі прилади, включаючи радіозв’язок. Він став першою жертвою «проклятого» місця.
Але в центр суспільної уваги Зона мовчання потрапила лише в 1970 р, коли американська ракета «Афіна», випущена з ракетної бази Білі Піски, збилася з курсу і попрямувала прямо в таємничу зону, де і вибухнула. Через кілька років верхня частина космічного корабля «Сатурн», використовуваного американцями в проекті «Аполлон», впала в тому ж самому місці, викликавши потужний вибух. Відразу ж після цього інциденту уряд США вислало до Мексики групу спеціального призначення, в завдання якої входило дослідження загадкових властивостей Зони мовчання.
Інженер Гаррі де ла Пенья і група працювали разом з ним вчених зіткнулися із загадковою «тишею» цього місця випадково. Під час переходу вони виявили, що не можуть спілкуватися між собою за допомогою рацій, так як «прокляте» місце кардинально змінює звичну швидкість і частоту передачі радіосигналів. Портативні радіоприймачі працювали, але навіть включені на повну потужність, вони видавали лише ледь чутне шипіння. До цього дня тутешнє простір таємничим чином «гасить» радіохвилі, і місцевим жителям доводиться обходитися без радіоприймачів і телевізорів. Схоже, що в регіоні існує якась містична і неймовірно потужна сила, повністю переважна все радіосигнали.
Після того як Гаррі де ла Пенья опублікував свої відкриття в одному з відомих наукових журналів, вчені з усього світу кинулися в Зону мовчання, щоб попрацювати на дослідницькій установці, спорудженої в самому серці «проклятої» землі мексиканським урядом. Похмуре назва цієї місцевості, мало кому яке припадало до душі, було змінено на «Мар де Тетіс», що в перекладі означає «Море Тетіс» (на честь давньогрецької богині океану), а наукову установку стали називати «батискафом». Настільки дивне для пустельній місцевості назва була вибрана у зв’язку з тим, що мільйони років тому на цьому місці перекочувалися океанські хвилі. Існує думка, що в цьому районі людство має справу з подорожуючими крізь час і простір НЛО, для яких магнітні аномалії є чимось на зразок прискорювачів руху.
Інтерес представляє і той факт, що Зона мовчання знаходиться трохи північніше Північного тропіка, або тропіка Рака, і на південь від 30-ї паралелі, що ставить її в один ряд з деякими іншими аномаліями, включаючи Бермудський трикутник. Крім цього, в Зоні мовчання були неодноразово помічені не тільки НЛО, а й ознаки присутності позаземного життя. Поруч з цим загадковим місцем живуть люди, здатні розповісти про зустрічі з дивними людиноподібними істотами, бродящими і вночі, і вдень. Мандрівники, які перетинають Зону мовчання, часто розповідають про побачені ними дивних вогнях і світяться кулях, маневрують по нічному небу, що міняють колір, часом зависаючих в повітрі, а потім на величезній швидкості зникаючих в темряві.
У середині жовтня 1975 подружжя Ернесто і Жозефіна Діас вирушили на новенькому джипі в саме серце «проклятої» землі в надії набрати незвичайних, що володіють досить дивними властивостями камінчиків і скам’янілих останків стародавніх тварин, удосталь розкиданих по всій Зоні мовчання. Цілком занурившись в це цікаве заняття, вони не відразу помітили наближення страшної грози. Намагаючись сховатися від потоків холодної води і ураганного вітру, що ніс із собою тонни піску, подружжя швидко заскочили в автомобіль і на повній швидкості помчали геть, проте їм так і не вдалося обігнати бурю.
Дорога перетворилася на болото, і машину почало швидко засмоктувати в м’яку розріджену грунт. Коли подружжя, марно намагалися витягнути автомобіль з рідкої грязі, почали впадати у відчай, вони несподівано помітили стояли неподалік прямо під спадають з неба потоками води двох людей, люто махали руками. При ближчому розгляді вони виявилися неймовірно високими чоловіками, одягненими в жовті дощовики. Їхні обличчя здалися подружжю незвичайними, в той же час в них не було нічого загрозливого чи вселяє побоювання. Чоловіки запропонували свою допомогу, сказавши, що можуть виштовхнути машину на твердий грунт. І не встигли Ернесто і Жозефіна отямитися, як їх джип уже стояв на твердому ділянці дороги. Обрадувані, вони вийшли з машини, щоб подякувати своїх рятівників, однак чоловіків, лише хвилину тому штовхали автомобіль, поблизу не виявилося. Склалося враження, що вони просто випарувалися, не залишивши ні слідів на землі, ні будь-яких інших доказів своєї присутності.
Дослідники знайшли чимало фізичних доказів правдивості подібних історій. Група вчених, що відправилася в Зону мовчання після того, як їм повідомили, що напередодні там здійснив посадку непізнаний літаючий об’єкт, виявила у зазначеному очевидцями місці ділянку випаленої вогнем рослинності, частинки невідомого науці горючої речовини і неймовірно високий рівень радіації. Десятки подібних «доказів», отриманих завдяки свідченням очевидців, зараз зберігаються в наукових лабораторіях Мексики і США.
Ще одна загадка Зони мовчання – неймовірно стародавні руїни, над таємницею яких ламають голову багато археологи та історики. Вченим поки що не вдалося визначити їх вік, проте вони, поза всяким сумнівом, являють собою унікальну обсерваторію, побудовану багато тисяч років тому. Очевидно, що в давнину тут проживав освічена, добре знайомий з математикою і астрономією народ, пильно спостерігав за небесними світилами і одержимий ідеєю про богів, що прилітають на землю з далеких зірок. Можливо, як і сучасних геологів і археологів, їх приваблювала загадка походження розкиданих тут у величезних кількостях маленьких метеоритів, які Зона мовчання притягує, подібно до величезного магніту.

Посилання на основну публікацію