Закономірності розташування корисних копалин

Вивчаючи рудні родовища, вчені виявили певні закономірності розташування корисних копалин, що, звичайно, значно полегшує роботу геолога-розвідника в природних умовах.

Звідси очевидно, що перед кожним юним геологом виникає цілком закономірне питання: чи можна дізнатися, в яких саме областях нашої неосяжної Батьківщини слід шукати ті чи інші корисні копалини?

Земна кора в межах нашої країни, становить одну шосту частину всієї суші, має далеко не однорідне будову: в одних областях поширені гори, в інших — рівнинні простору; на одних територіях залягають пласти осадових порід, на інших вони відсутні, так як ніколи з найдавніших геологічних часів ці ділянки суші не затоплювалися морем.

З різних геологічних утворень, що складають земну кору, вчені виділяють три головні форми: щити, платформи і гірські ланцюги.

Щити є стійкими ділянками суші, які за минулі періоди життя Землі не опускалися нижче рівня моря, чому і відсутні на них морські опади. Такі, наприклад, у межах Кольско-Карельського щита і Східно-Сибірського щита — «стародавнє тім’я Азії», на якому значно поширені траппы. Кольско-Карельський щит становить східну частину величезного Балтійського щита, на якому розташовуються Фінляндія і Швеція.

Вчені достовірно визначили, що породи, що складають Кольський півострів — найдавнішу сушу в межах країни, — утворилися понад 1600 мільйонів років тому.

На стародавніх щитах ми не знайдемо ні вугілля, ні нафти, ні солі. З корисних копалин тут поширені головним чином руди заліза, нікелю, міді, різні рідкісні метали і золото, а з неметалічних корисних копалин — слюда і польові шпати.
До щитів примикають платформи. Така, наприклад, наша Російська платформа, що займає майже всю Європейську частину країни до Українського кристалічного щита на південно-заході і Уральського хребта на сході. Російська платформа покрита різними осадовими породами, що покояться на стародавніх кристалічних породах. Нагадаємо, що під Пітером вони були виявлені при бурінні артезіанських колодязів на глибині 198 метрів, а під Москвою — значно далі, на глибині 1655 метрів.

Серед корисних копалин значне поширення отримують тут поклади вугілля, нафти, скупчення різних солей, як, наприклад, найбільше в світі Верхнєхамське родовище калійних солей, осадові родовища залізних і марганцевих руд, фосфорити, мінеральні фарби, гіпс, вапняки, різноманітні глини і т. д. Шукати на платформах кольорові і рідкісні метали, що виникають у зв’язку з охолодженням магматичних мас, — марно: ви все одно їх не знайдете.

Посилання на основну публікацію