Закономірності розміщення мінеральних ресурсів

Мінеральні природні ресурси – це сукупність запасів (розроблюваних, розвідувати, передбачуваних) корисних копалин, які можуть бути використані в різних галузях господарства для задоволення потреб людського суспільства як в сучасних умовах, як і в перспективі.

Мінеральні ресурси відносяться до вичерпним і не поновлюваних природних ресурсів і поділяються на три основні групи:

1) паливні корисні копалини: кам’яне вугілля, нафта, природний газ, інші види паливно-енергетичних ресурсів (у тому числі горючі сланці та ін.);

2) рудні корисні копалини: залізна руда, руди кольорових металів;

3) нерудні корисні копалини: будівельні матеріали, хімічна сировина (хімічні елементи, що видобуваються в земній корі), дорогоцінні, виробні і технічні камені, гідромінеральні ресурси (підземні прісні і мінералізовані води).

Однією з найважливіших проблем сучасного суспільства є раціональне використання мінеральних ресурсів, так як при невозобновляемость даного типу ресурсів їх видобуток і застосування постійно розширюються.

Раціональне використання мінеральних ресурсів передбачає:

1) комплексне освоєння викопного сировини (максимально повне використання корисних копалин);

2) оборотне (повторне) використання мінеральної сировини.

За ступенем раціональності та безвідходності виділяють такі типи виробництв:

· Абсолютно безвідходні (100% – абстрактний, практично недосяжний показник на даному етапі розвитку техніки і технології);

· Безвідходне (90-98%);

· Малоотходное (75-90%).

Посилання на основну публікацію