Загальну характеристику господарства регіону Азії найкраще почати з економіки. Для економіки регіону важливі такі галузі господарства, як:
В основному, на території Азії виділяється паливно-сировинна орієнтація господарства, але в будь-якій частині регіону найбільш яскраво виражено сільське господарство, як основа промислового комплексу Азії. Вважається, в тому в регіоні недостатньо розвинені деревообробна промисловість, харчова і легка промисловість.
Однією з основних економічно важливих галузей для Азії є сільське господарство, так як відомо, що ним займається більша частина населення. Освоєність і придатність земель для цієї галузі неоднакова для території Азії.
Найбільш розвиненими країнами у цій галузі є Бангладеш, землі якого розорані на 70 %, і Індія, в якій показник досягає 50 %.
Якщо говорити про невисокі показники, то до них відносяться такі країни, як Китай, Афганістан, Йорданія та Іран. Селяни Азії малоземельних і безземельних, останні найчастіше ставляться до Індонезії, Японії та Бангладешу. Землі Азії досить посушливі, тому в цій країні переважає екстенсивне землеробство.
У країнах Азії виробляють значну частину світової продукції натурального каучуку, чаю і джуту. Поширені посіви технічних культур:
Варто відзначити, що Азія виробляє тропічні і субтропічні фрукти, найрізноманітніші спеції та приправи і копру. Однією з головних продовольчих культур цього регіону називають рис, виробництво якого складає цілих 90 % світового виробництва.
У більшості країн Азії 50 % посівної площі засівається саме рисом. Китай займає перше місце з виробництва рису, друге місце належить Індії, також відзначають такі країни, як:
Ще одну зернову культуру вирощують на території Азії – пшеницю.
Найбільше пшеницю вирощують в Китаї, Індії, Туреччини, Саудівській Аравії та Пакистані, разом виробництво цих країн представляє 20% її світового виробництва. У регіоні також вирощують ячмінь (Індія, Іран, Туреччина) і кукурудзу (Індонезія, Індія і Філіппіни); зустрічаються землі, на яких вирощують бобові культури та просяні.
Тваринництво не дуже розвинене для території Азії. Але на тих територіях, де за природними причинами неможливе землеробство, населення старанно займається скотарством.
Найбільш високою часткою є частка овець у стаді продуктивної худоби, також розводять:
Експортна і товарна продукція не є великою, і являє собою вовну і шкіру.
У країнах Південної і Південно-Східної Азії використовують слонів в якості робочих тварин, а верблюдів, коней і ослів використовують в Південно-Західній Азії.
Там, де інтенсивно розвинене землеробство, в основному зустрічається велика рогата худоба, а в Японії, В’єтнамі і Кореї навіть розводять свиней, так як це немусульманські країни.