Загальна характеристика господарства Африки

Після завоювання незалежності країни Африки почали націоналізацію природних ресурсів, стали здійснювати аграрну реформу, планування економіки, підготовку національних кадрів. Почалася перебудова галузевої та територіальної структури господарства. У галузевій структурі збільшилася частка промисловості, а також невиробничої сфери. Проте у ряді країн все ще зберігається колоніальний тип структури господарства. Його характерні риси:

1) переважання малотоварного, низькопродуктивної сільського господарства;

2) слабкий розвиток обробної промисловості;

3) сильне відставання транспорту;

4) обмеження невиробничої сфери переважно торгівлею і послугами;

5) однобокість розвитку економіки.

У багатьох країнах така однобокість досягла рівня монокультури, т. Е. Вузької спеціалізації країни на виробництві одного сировинного або продовольчого товару, призначеного, як правило, на експорт.

Монокультура як явище була нав’язана Африці ще в колоніальний період. І зараз в результаті такої вузької міжнародної спеціалізації все життя десятків країн виявляється в залежності від світового попиту на один-два експортованих ними товару. Країни монокультури прагнуть до створення багатогалузевої економіки, але успіху на цьому шляху домогтися не так легко.

У світовому господарстві місце Африки визначається двома групами галузей: 1) гірничодобувною промисловістю і 2) тропічним і субтропічним землеробством. Частка Африки в продукції гірничодобувної промисловості і сільського господарства світу виглядає так (у відсотках): 1) алмази – 48%; 2) золото – 33%; 3) кобальтові руди – 75%; 4) хроміти – 44%; 5) боксити – 18%; 6) какао-боби – 54%; 7) маніока – 42%; 8) ядра пальмових горіхів – 39%; 9) кава – 21%; 10) оливки – 13%. В цілому за рівнем свого соціально-економічного розвитку серед великих регіонів світу Африка посідає останнє місце.

У 80-і рр. минулого сторіччя соціально-економічне становище Африки особливо погіршився, перейшовши в глибоку економічну кризу. Темпи розвитку сповільнилися, крім того Африку спіткала небувала посуха, зріс імпорт зерна, збільшилася заборгованість країнам Заходу. У 90-і рр. соціально-економічна ситуація дещо покращилася.

Посилання на основну публікацію