Хімічна промисловість Донецької області

Хімічна промисловість – важлива складова частина промислового комплексу Донецької області. У неї практично безмежна сировинна база: вугілля, сіль, вапняки, різноманітні відходи підприємств металургійної, вуглезбагачувальної, харчової та інших галузей промисловості і сільського господарства.

Початок створення в Донецькій області хімічної промисловості як галузі було покладено ще в кінці XIX століття, коли промисловий розвиток зумовило потребностьв продуктах основної хімії. У 1898 році почав працювати Слов’янський содовий завод. У Донбасі було зосереджено виробництво азотної кислоти, здебільшого сірчаної, соляної кислот та сульфату натрію.

Донецька область – батьківщина вітчизняної коксохімії. Коксохімічна промисловість є постачальником вихідної сировини для отримання синтетичних матеріалів.

Найбільшими виробниками цієї галузі є ВАТ «Макіївський КХЗ”, ВАТ “Коксан» (Горлівка), ВАТ «Мар-Кохіма» (Маріуполь), ВАТ «Єнакіївський КХЗ», ВАТ «Авдєєв-ський КХЗ», ВАТ «Ясинівський КХЗ».

Виробництво мінеральних добрив спирається на міцну сировинну базу – донецькі вугілля, продукти коксохімії і потужну енергетику. Споживачами є підприємства сільського господарства.

У 1997 році проводилися тільки азотні добрива (Костянтинівський хімічний завод) і незначна кількість хлористого амонію (слов’янський «Хімпром»). Фосфатні добрива не вироблялися.

Виробництво азотних добрив в 1997 році в Донецькій областісоставіло 427,5 тис. Тонн (на 5,6% менше, ніж у 1996 році). Основні виробники: Горлівка (АТ «Стирол») – 405,8 тис. Тонн, Авдіївка – 10,8 тис. Тонн, Маріуполь – 5,5 тис. Тонн, Донецьк-2,3 тис. Тонн, Єнакієве-1,6 тис. тонн, Макєєва – 1,5 тис. тонн.

Розробка покладів калійних солей Бахмутськой і Кальмі-ус-Торецька улоговин дозволить почати в Донецькій області виробництво калійних добрив.

Содова промисловість виникла в Донецькій області наприкінці минулого Сторіччя. Вибір місця будівництва заводів був обумовлений близькістю сировини – соляних розсолів, крейди, вапняку, води.

Найбільшим виробником кальцинованої і каустичної соди є слов’янський «Хімпром». У 1997 році виробництво каустичної соди склало 1,2 тис. Тонн (на 36,8% більше, ніж у 1996 році), а кальцинованої соди – 12,7тис. тонн (на 29,8% менше, ніж у 1996 році). Необхідно відзначити, що через сформованих економічних труднощів, починаючи з травня 1997 кальцинована і каустична сода не здійснювалася. Кальциновану соду споживають скляна промисловість, чорна та кольорова металургія, підприємства з виробництва штучних і синтетичних волокон, пластмас та іншої продукції.

Кислотне виробництво представлене виробництвом сірчаної кислоти – Костянтинівський хімічний завод, азотну кислоту випускає Горлівське АТ «Стирол». У 1997 році було вироблено 314,5 тис. Тонн сірчаної кислоти, що на 30,7% менше, ніж у 1996 році.

Азотна кислота використовується у виробництві мінеральних добрив, синтетичних барвників, деяких ліків, купоросного масла і т. Д.

Найбільшим підприємством хімічної промисловості Донецької області є Горлівське АТ «Стирол». Це підприємство-основний виробник синтетичних смол і пластмас, полістиролу і сополімерів стиролу, синтетичного аміаку. У 1997 році було вироблено 8831 тис. Тонн синтетичних смол і пластмас (на 30,6% менше, ніж у 1996 році), в тому числі 3987 тис. Тонн полістиролу і сополімерів стиролу (на 51,2% менше, ніж у 1996 році ). Дещо краще виглядало виробництво синтетичного аміаку – 1030,0 тис. Тонн (на 15,3% більше, ніж у 1996 році). Основною сировиною для отримання полімерних матеріалів служать різні вуглеводні, одержувані при коксуванні вугілля і в результаті інших хімічних процесів. Полімерні матеріали широко використовуються в машинобудуванні, приладобудуванні, електротехніці, будівельної індустрії та інших виробництвах. Серед інших виділяється виробництво хімічних реактивів (Донецький завод хімреактивів), гербіцидів (ВАТ «Маркохім» – Маріуполь), лаків і фарб (Донецький лакофарбовий і Маріупольський ультрамариновий заводи та ін.), Поліхлорвінілових смол і пластмас (Донецьк), гумотехнічних виробів (Донецьк, Горлівка) та ін.

У Донецькій області сформувалися Потужні вузли хімічної промисловості – Слов’янсько-Артемовський, Горлов-ський, Маріупольський, Донецький.

Проблеми та перспективи розвитку:

  1. 1) структуру галузей хімічної промисловості привести У відповідність з потребами господарства України;
  2. 2) на виробництвах переважають малоефективні очисні системи, тому необхідно провести загальну їх реконструкцію;
  3. 3) всебічно використовувати нові безвідходні технології виробництва;
  4. 4) задіяти у виробництві вторинні ресурси.
Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.