Харківщина в роки незалежності

На початку 1980-х pp. вочевидь простежувалося наростання кризи радянської системи, чому сприяли величезні витрати на армію й військову промисловість, повільне зростання виробництва товарів народного споживання, брак необхідних товарів, великі черги в магазинах. При цьому однопартійний устрій держави не давав можливості почути інші думки про напрямки розвитку суспільства. Усе це свідчило про необхідність реформування економічної та політичної системи.

Спробу покращити управління господарським механізмом, модернізувати всі сфери життя здійснив M. С. Горбачов, обраний у квітні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС. Започаткована ним політика, за якою закріпилась назва «перебудова», значно вппинупа на всі сфери виробництва та соціальні відносини. З’явилися й стрімко стали розвиватися нові форми господарювання (кооперативи, малі підприємства), зміцнювалася система управління, поширібвалися демократія та гласність.

Перебудова суспільно-економічного життя. Не обминули процеси перебудови й Харківщину. Але через непослідовність проведення реформ ситуація в області, як і в країні, була велікими складною. Зменшився випуск промислової продукції через порушення внутрішньосоюзних і зовнішньоекономічнії х зв’язків. Унаслідок зриву поставок сировини, матеріалів, комплектуючих зупинялось виробництво на промислових під приємствах.

У цей час не було можливості здійснювати технічне перс озброєння сільськогосподарського виробництва та фінансувала впровадження інтенсивних технологій. Значно зменшились ви трати на підвищення родючості ґрунтів, майже не використовувалися засоби захисту рослин. Господарства області часто по були забезпечені посівним матеріалом.

Зміни в суспільному житті. Незадовільний стан економіки позначився на добробуті населення. Стало сутужно в містах з продуктами харчування, майже порожніми були полиці у магазинах. Декілька років ресурси продовольчих товарів були вкрай обмежені. Харків’яни були вимушені користуватися талонною системою розподілу товарів.

Поява й розвиток різних малих форм підприємств — характерна риса епохи перетворень. У 1988 р. в Харківській області організувалися перші кооперативи, збільшилася кількість малих підприємств (МП). Приблизно 90 % МП працювали в Харкові. Кожне третє виробляло товари народного споживання, надавало послуги населенню. Близько чверті займалися науково-дослідними та проектно-конструкторськими роботами, У переліку видів діяльності МП представлені медицина, агробізнес, юридичні послуги, поліграфічна та видавнича справи. Переважна більшість засновників МП — державні підприємства та організації, однак були й приватні особи. Почалася приватизація закладів торгівлі та громадського харчування, хоча на той час ще не існувало відповідної законодавчої бази.

Активність народу, його бажання підтримати перебудову проявилося у створенні громадських організацій. З’явилося багато добровільних громадських об’єднань, в тому числі і на Харківщині, серед яких: «Спадщина» — громадська організація, що займалася вивченням і пропагандою історії України, фольклору Слобожанщини; Народний Рух як прояв народної ініціативи на підтримку й розвиток перебудови; національні товариства єврейської, вірменської й азербайджанської культури.

Більш ніж половина громадських об’єднань були легалізовані в районах області: у Лозівському, Валаклійському, Барвін-ківському, Близнюківському, Вовчанському, Богодухівському, Сахновщинському, Красноградському, К рас покутсько му.

У 1991 р. Харківський облвиконком зареєстрував нову організацію «Дробицький яр». Одним із перших заходів новоутвореної організації стало проведення 11-16 грудня 1991 р. міжнародної конференції « Дроби цький яр: пам’ять, час, люди», присвяченої 50-річчю трагедії — масовому розстрілу мешканців єврейського гето Харкова.

У структурі громадських організацій за спрямуванням та видами діяльності найпитоміша вага припадала на об’єднання ветеранів та інвалідів — 15,6 %, оздоровчі і фізкультурно-спортивні об’єднання — 15,2 %, молодіжні організації — 8,9 %, об’єднання професійної спрямованості — 7,9 %.

В умовах економічних труднощів та значного суспільного піднесення наближалося проголошення незалежності України.

Це треба знати

124 серпня 1991 року Верховна Рада Української PCP проголосила Україну незалежною демократичною державою. Цей день відзначається в Україні як національне державне свято — День незалежності.

Суспільно-політичне життя на Харківщині в період незалежності. Населення Харківської області разом з усією країною готувалося до проведення 1 грудня 1991 р. Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акту проголошення незалежності й до виборів першого Президента незалежної України. Президентом України був обраний Леонід Кравчук, за якого віддали голоси 19 млн 643,6 тис. громадян (61,56 % тих, хто взяв участь у голосуванні).

Із здобуттям незалежності України пов’язані подальші процеси демократизації суспільного життя, що виявилось, зокрема, в організації партій різних напрямків. На території Харківщини виникають осередки багатьох політичних партій.

Це треба знати

Об’єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. До всеукраїнських об’єднань громадян належать об’єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають осередки в більшості її областей. До місцевих об’єднань належать об’єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об’єднанням громадян…

Політичні партії в Україні створюються і діють тільки з всеукраїнським статусом.

Закон України «Про об’єднання громадян», ст. 9.

У регіоні здобули розвитку всі види засобів масової інформації (ЗМІ): телебачення, радіо, газети, журнали, Інтернет; значно розширився україномовний простір ЗМІ. Сформувалася те-летрансляційна інфраструктура, що відрізняється впливом на суспільну думку й динамічністю. Населення має можливість приймати програми загальнодержавних каналів, обласної державної телерадіокомпанії («Харків», «Харків-2») і зарубіжних комерційних телерадіокомпаній. Розвивається кабельне та су-путникове телебачення.

Регіональні друковані ЗМІ формують суспільну думку. Місцеві газети «Слобідський край», «Вечірній Харків», журнал «Губернія» користуються найбільшою популярністю в регіоні (93,1 % читачів). Усього на Харківщині друкуються 211 видань (25 журналів, 114 газет російською та 72 газети українською мовою) загальним тиражем 1,7 млн примірників.

В області акредитовані власні кореспонденти ряду українських газет, радіо- та телестанцій, а також закордонних: «Радіо Свобода», «Голос Америки», Бі-бі-сі, ІТАР-ТАРС тощо. Інтенсивно розвиваються електронні засоби масової інформації. Кількість користувачів Інтернету постійно зростає.

Це треба знати

Ще в 1958 р. Харків уступив до Всесвітньої Федерації споріднених міст. За багато років місто зробило вагомий внесок у розповсюдження ідей європейської єдності та сприяло згуртованості європейського співтовариства. t –

Сьогодні Харків має 17 міст-партнерів у тринадцяти країнах світу: Бєлгород (Росія), Болонья (Італія), Брно (Чеська республіка), Варна (Болгарія), Даугавпілс (Латвія), Каунас (Литва), Кутаїсі (Грузія), Лілль (Франція), Москва (Росія), Нижній Новгород (Росія), Нюрнберг (Німеччина), Познань (Польща), Рішон-ле-ЦІОН (Ізраїль), Санкт-Петербург (Росія), Тяньцзінь (КНР), Цзінань (КНР), Цинциннаті (СІЛА).

Харківська область розвиває зв’язки по різних напрямах народного господарства і культури з Московською, Бєлгородською та іншими прикордонними областями Російської Федерації.

Установлено контакти з канадським містом Торонто, здійснюється співробітництво з містом Патри (Греція) та графством Поттінгемшир (Велика Британія).

Це цікаво

1996 р. на сесії Харківської міської ради було прийнято рішення назвати площу Дзержинського площею Свободи. Крім того, повернено історичні назви харківським вулицям Так, вулиця Дзержинського стала Мироносицькою, вулиця Свердлова — Полтавським шляхом. Нову назву отримала площа Радянської України — сьогодні це площа Конституції.

Сучасна символіка Харківської області. Згідно з рішенням VI сесії XXIII скликання Харківської обласної ради народних Депутатів від 11 травня 1999 р. було затверджене Положення ІІ|Ю герб Харківської області та Положення про прапор Харківської області.

Герб — це символ, офіційна емблема області, у якому відображено ЇЇ історію, особливості та традиції.

Герб Харківської області представляє собою геральдичний щит (чотирикутний, загострений донизу). На зеленому полі щита зображено: перехрещені золотий ріг достатку та каду-цей — жезл і срібні крила й змії. Щит обрамлений золотою каймою. Навколо щита розташоване золоте дубове листя, обвите блакитною стрічкою. Щит увінчано стилізованим зображенням шестерні, з обох боків якої розташовані по два злакових колоси. На тлі шестерні ззнаходитьея книга Із символічним зображенням атомного ядра з електронними орбіталями.

Прапор Харківської області представляє собою прямокутне полотнище малинового кольору (відношення ширини до^довжи-ни 2 : 3) із зображенням у центральній частині герба області.

15 вересня 2010 р. депутати обласної ради V скликання затвердили текст і музику гімну Харківської області. Відповідне рішення було ухвалене практично одноголосно на святковому засіданні Харківської облради, присвяченому 245-річчю Харківської області.

Переможцем конкурсу, на який надійшло понад 10 проектів, стала композиція на музику В. Дашкевича та слова харківської поетеси JI. Петрик.

ГІМН ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Слобожанський край заможний,

В мирі й злагоді живи.

Дай нам гідну долю, Боже,

Й на добро благое лови І

Із далеких віків

Знає весь світ моїх земляків,

Від батьків до синів

Зміцнює силу рід козаків.

Приспів:

Харківщино, земле слобожанська, Вірні ми тобі на все життя. Матір Божа Озерянська Освятила наше майбуття, У єдиній у родині З кожним роком розквітай, Солов^їний і гостинний Слобожанський вільний край! Із далеких віків Знає весь світ моїх земляків. Від батьків до синів Зміцнює силу рід козаків.

Приспів. Синє небо й зріле жито На державних прапорах. ґ Хай зростають наші діти

І новий долають шлях! Із далеких віків Знає весь світ моїх земляків, Від батьків до синів Зміцнює силу рід козаків. Приспів.

Посилання на основну публікацію