Характеристика форми правління Хорватії

У Хорватії діє конституція, прийнята 22 грудня 1990 року. Згодом було внесено кілька поправок, які гарантували права меншин (1997 роки); обмежували повноваження президента і закріплювали перехід країни до парламентської системи правління; повернули парламенту історичну назву – Хорватський собор (2000 рік); скасували Палату Жупанов і зробили парламент однопалатним (2001 рік.). Внесення поправок може бути ініційовано мінімумом 1/5 депутатів парламенту, урядом або президентом.

Форма правління в Хорватії – парламентська республіка.

У конституції зафіксовані гарантії рівних виборчих прав, права бути обраним до органів влади (з 18 років); свободи політичних асоціацій, свободи слова і преси; прав приватної власності та інших прав громадян; соціальних (захист материнства і дитинства, а також право на медичну допомогу і так далі) і культурних прав. Основний закон особливо підкреслює статус національних меншин і передбачає захист їх прав. У преамбулі до конституції Хорватія позначається як «національна держава хорватського народу і представників інших народів і національних меншин, які є її громадянами …». Меншин гарантуються: представництво в парламенті, в представницьких органах регіонального і місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, апараті управління і судах, культурна автономія, право створювати власні організації та брати участь в політичному житті, фінансування з державного бюджету або фондів місцевих адміністрацій.

Посилання на основну публікацію