Характеристика форми правління Азербайджану

Після проголошення незалежності гостра внутрішньополітична боротьба ускладнювала розробку конституційних основ нової республіки. Більше чотирьох років в Азербайджані діяла модифікована парламентом конституція радянського періоду.

Діюча конституція Азербайджанської Республіки була прийнята на загальнонародному референдумі 12 листопада 1995 року і введена в дію 27 листопада 1995 року. У 2002 році за підсумками всенародного референдуму (84% висловилися «за») до конституції були внесені поправки, згідно з якими призначений президентом прем’єр-міністр є приймачем президента в разі неможливості тривалого виконання останнім своїх конституційних обов’язків або смерті. За підсумками референдуму, що відбувся в 2009 році, до конституції була внесена 41 поправка по 29 статтях.

Згідно з пунктом 1 ст. 7 конституції, Азербайджан – демократична, правова, світська, унітарна республіка. Згідно з пунктом 2 ст. 7, державна влада обмежується у внутрішніх питаннях тільки правом, у зовнішніх питаннях – тільки положеннями, що випливають з міжнародних договорів, стороною яких є Азербайджанська Республіка.

Конституція передбачає президентську форму правління. Президент є главою держави. Згідно ст. 99, йому належить вся повнота виконавчої влади.

До 2009 року діяло обмеження на обрання на пост президента повторно понад два рази (пункт 5 ст. 101). За підсумками референдуму це обмеження було зняте новою редакцією пункту 5 ст. 101, яка передбачає продовження терміну повноважень президента до закінчення військових операцій в разі, якщо «ведення військових операцій в умовах війни не дозволяє провести вибори президента».

Посилання на основну публікацію