Взаємодія людини і довкілля

Характеристика еколого-природоохоронного стану передбачає розгляд як суто екологічних, так і природоохоронних показників. До перших слід віднести оцінку стану компонентів природного середовища для умов життя людини. Другу групу складають показники, які характеризують напрямки та обсяг роботи з його стабілізації.

Це треба знати

Геоекологія — це наука про вивчення регіональних і глобальних змін компонентів природного середовища, обумовлених техногенним утручанням.

Помірно-континентальний клімат, рівнинний рельєф, родю чі ґрунти, мальовничі ландшафти — усі ці природні чинники сприяли інтенсивному освоєнню території Харківської області. Природа нашого краю за тривалий час господарювання в ній людини суттєво змінилася.

Вирубка лісів привела до суттєвого зменшення біорозмаїття не тільки лісової флори, а й фауни. Назавжди пішли такі великі тварини, як ведмідь, рись, росомаха. У молодих лісах краю не видно орланів-білохвостів, соколів-сапсанів, осоїдів, скоп, бер кутів, усього зникло близько 25 видів птахів,

Розорювання степів змусило покинути місця проживання степових антилоп, сайгаків, а дикі коні (тарпани) зникли взагалі.

Різко скоротилася кількість весняних первоцвітів і лікарських рослин. Так, півонію зараз можна знайти лише в найвід-даленіших куточках області. Дуже рідко зустрічаються барвінок малий, горицвіт, валеріана лікарська, первоцвіт весняний, любка, венерин черевичок, зозулинець тощо.

Спорудження гребель на річках порушило умови життя риб.

Усе це суттєво вплинуло на взаємозв’язки у природних комплексах і знизило їх здатність до самовідновлення і самоочищення. Дуже гостро постала проблема забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, утворення звалищ побутових відходів.

Забруднення атмосферного повітря. Найсуттєвіші зміни відбуваються в атмосферному повітрі — основному середовищі життя людини. На території області розташовано понад 1000 підприємств різної форми власності, виробнича діяльність яких впливає на якість повітря, та близько 500 тис. одиниць транспортних засобів, що здійснюють викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Основними забруднювачами атмосфери залишаються підприємства Міністерства енергетики України, на долю яких припаде 68 % загального обсягу викидів шкідливих речовин у повітря від стаціонарних джерел. До їх числа входять згадані Зміївська ДРЕС, підприємство «Харківські теплові мережі», теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-2 «Есхар», ТЕЦ-3.

Забруднення поверхневих і підземних вод. Водними ресурса ми Харківська область не багата. Річки області (857 річок і тим ■ часових водотоків) здебільшого невеликі. Головна річка — Сіверський Донень, Краще за інші водними ресурсами забезпечені північно-західні, північно-східні та центральні райони Харківської області.

Це треба знати

І Харківська область має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами: посідає 17-те місце серед областей України (1,8 % від загапьних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій).

Основними забруднювачами поверхневих водойм в області є підприємства промисловості та житлово-комунального господарства, які скинули у водойми відповідно 21,043 та 17,256 млн mj забруднених стічних вод, що становить 49,5 % і 40,6 % від загального обсягу забруднення довкілля.

Раціональному використанню та відтворенню водних ресурсів у Харківській області, їх охороні перешкоджає:

• незадовільний стан очисних споруд;

• порушення вимог водного законодавства щодо обмеженим господарської діяльності в прибережних захисних смугах водойм;

• не вирішення питання щодо очищення поверхневого стоку з територій населених пунктів, що призводить до замуленні річок і водойм області та Харкова.

Найбільшими забруднювачами водойм стічними водами є відомчі та комунальні очисні споруди біологічної й механічної очистки вод^и, Які належать окремим підприємствам і яким незмога на достатньому рівні очистити стічні води своїх підприємств. Ці водокористувачі скидають у водойми відповідно 26 і 73 % від загального об’єму забруднених стічних вод.

Причинами незадовільної роботи очисних споруд є:

• фізична зношеність їх обладнання й відсутність коштів на проведення реконструкції та капітального ремонту;

• надходження значно меншого об’єму стічних вод для очищення, що веде до порушення технологічного регламенту очищення та знезараження стічних вод;

• незадовільне обслуговування очисних споруд некваліфіко-ваними спеціалістами.

Це цікаво

Ступінь зношеності водопровідно-каналізаційних мереж та очисних споруд комунальних підприємств області становить 50—80 %,

Більшість очисних споруд, що експлуатуються, уже вичерпали свій

матеріальний ресурс: 70 % від загальної їх кількості не забезпечують К нормативне очищення стічних вод.

Для більшості населених пунктів Харківської області підземні води є єдиним джерелом водопостачання. Потенційні ресур-■ и в межах області дозволяють у повному обсязі забезпечити інjгреби господарсько-питного водопостачання. Найбільшими гіюживачами підземних вод є міста Харків, Куп’янськ, Ізюм, Балаклія. Однією з найважливіших проблем, які потребують свого вирішення, є облаштування природних джерел, більшість з яких перебуває в занедбаному стані.

Це треба знати

Гідрографічна мережа області перебуває під сильним впливом не тільки поверхневого стоку, а й стоку із сільськогосподарських угідь, який приносить у водойми залишки агрохімікатів — пестицидів і мінеральних добрив, що має негативні наслідки для довкілля.

Забруднення ґрунтів і сільськогосподарських угідь. Для те

риторії Харківщини однією з найактуальніших проблем на сьо годнішній день є безповоротна втрата родючих ґрунтів, обумовлена урбанізацією, а також промисловим і транспортним будівництвом.

На території Харківської області за останні десятиліття, у ре зультаті сільськогосподарського використання без належного дотримання агротехнічних норм та правил, утрачено запасів гумусу в середньому на 25-35 % за його вмістом у ґрунті та на 15-20 см за потужністю. Утрата природної родючості ґрунтів, знищення екологічного та ресурсного потенціалу є кричущою проблемою для всіх без винятку районів області.

Це треба знати

Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до таких проявів деградації земель, як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання та зсуви фунтів.

Великою проблемою в області е ерозія грунтів. На Харківщині налічують близько 1 млн га (45 %) еродованих земель, у тому числі близько 850 тис. га (44 % ) ріллі. По території Харківської області проходить північна межа району розповсюдження пилових бурь, коли відбувається механічний знос ґрунту, переважно з ріллі та пасовищ, сильними та тривалими вітрами. Тому південно-східні райони (Ізюмський, Борівський, Барвін-ківський, частково Балаклійський) час від часу потерпають від цього несприятливого природного явища.

Сільськогосподарська освоеність території області досягає 77,1 %. Розораність території становить 62,3 %, розораність сільськогосподарських угідь — 80,7 %, з наявних сільськогосподарських угідь 1121,8 тис. га (46,3 %) еродовані. Усього зрошуваних земель в області — 1116,6 тис. га (6,0 % площі ріллі), осушених земель — 11,8 тис. га (0,5 % площі сільськогосподарських угідь). На площі 113,1 тис. га (87,5 %) зрошуваних земель меліоративний стан характеризують як сприятливий, на площі 3,4 тис. га (2,9 %) — як задовільний. На площі 0,1 тис. га (0,1 %) гідрогеолого-меліоративний стан зрошуваних земель незадовільний через глибоке залягання ґрунтових вод і засолення ґрунтів.

Складною ситуацією є забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь пестицидами та мінеральними добривами. На полях Харківщини для захисту рослин кожен рік використовують близько 3 тис. т пестицидів, що в перерахуванні на 1 га ріллі становить 1,8 кг. Крім цього, на кожен гектар внесено 200 кг мінеральних і 4,4 т органічних добрив, що в цілому по області становить відповідно 32,6 тис. т і 7,4 млн т.

Це треба знати

Найбільшої за масштабами та наслідками шкоди навколишньому середовищу з боку агротехніки завдає не завжди виправдане застосування мінеральних добрив, в основному азотних. Нітрати забруднюють ґрунт, поверхневі та підземні води. Небезпечним забруднювачем ґрунтів і всього навколишнього середовища є пестициди. У залишковому вигляді, після припинення їх застосування, вони довгий час містяться в ґрунті, поверхневих і підземних (ґрунтових) водах, у донних відкладах водойм, у рослинності.

Забруднення навколишнього середовища твердими побутовими відходами. Тверді побутові відходи (ТПВ) є одним із небезпечних джерел забруднення, перш за все бактеріологічного, поверхні землі, поверхневих і підземних водних ресурсів та атмосфери. Кожного року в процессі життєдіяльності міського жителя утворюється 200 -500 кг відходів. У цілому це складає десятки й сотні мільярдів тонн — приблизно 40 кг/ма. Ситуація невпинно загострюється: за простими підрахунками, прогнозується збільшення звалищ на 25-35 % кожного року.

Тверді побутові відходи утворюються всюди, де живе людина. У тих населених пунктах, де відсутня централізована система обирання та вивезення твердих побутових відходів, населення іш возить сміття та інші продукти життєдіяльності на несанкціоновані звалища.

Найнапруженіша геоекологічна ситуація склалася у Вов-ченському, Зміївському, Куп’янському, Лозівському, Новово-долазькому, Сахновщинському та Шевченківському районах Області, де звалища заповнені на 90-98 %. Практично в усіх районах області великі міські полігони сміття заповнено.

Вплив геоекологічної ситуації на умови життя людини. Під чиє оцінювання гостроти геоекологічної ситуації враховують комплекс екологічних проблем і наслідків, які можуть бути за активної зміни природних умов і властивостей ландшафтів (особливо враховують наслідки для здоров’я людини). Залежно від гостроти екологічної ситуації умови проживання населення поділяють на сприятливі, помірно сприятливі, задовільні, погіршені, напружені, катастрофічні.

За ступенем гостроти екологічна ситуація на території Харьківської області поділяється на критичну, напружену і задовільну.

Унаслідок критичної ситуації виникають значні зміни ландшафтів, що загрожує утратою природних об’єктів, значно погіршує умови життя людини; антропогенні навантаження, як правило, перевищують нормативи, установлені державними документами, та екологічні вимоги.

Така ситуація склалася навколо Зміївської ТЕС, а також на території Харкова, Куп’янська, Ізюма, Балаклії та деяких інших промислових центрів.

У результаті напруженої ситуації виникають негативні зміни в деяких компонентах і структурі ландшафтів, що призводять до зниження якості окремих природних ресурсів та навіть до погіршення умов проживання населення.

Як задовільну розцінюють таку екологічну ситуацію, за якої зміни в ландшафті поки що незначні (або підтримується рівновага в культурних ландшафтах), самовідновлення природного середовища та заходи з відтворення ресурсів забезпечують задовільні умови життя людини.

У цілому понад площі Харківської області складають райони із задовільною ситуацією, і тільки 6,1 % території нашого краю належить до критичної в екологічному відношенні зони — це набагато менше, ніж, наприклад, у сусідньому Донбасі або Придніпров’ї. Однак слід пам’ятати, що на цій території Харківщини проживає понад 80 % її населення. Ось чому проблема охорони природи для нас не менш актуальна.

Це треба знати

Екологічна безпека — це сукупність дій і комплекс відповідних заходів, процесів, що забезпечують екологічний баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично, без втрат здоров’я. Екологічна безпека встановлює порушений взаємозв’язок людини і природи та гармонізує їх співіснування, а також сприяє розміреному, доцільному використанню ресурсів людиною.

Найвагоміші чинники антропогенного навантаження на

довкілля Харківщини:

• значне зростання кількості автомобільного транспорту, що за надзвичайно низьких екологічних параметрів автомобілів спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу;

• накопичення мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних спорудах міста та зберігається на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га міських земель (мулові поля є екологічно небезпечними, бо призводять до забруднення атмосферного повітря — пилом та парниковими газами (метан, метилмеркаптан), а підземної гідросфери — фільтратом);

• більш як 80 % забруднень, що надходять до водних об’єктів, і перш за все річок, припадає на неочищений поверхневий стік з території області;

• відсутність сучасних підприємств із перероблення побутових і промислових відходів призвела до накопичення на території області значної кількості відходів.

Несприятливі фізико-географічні процеси на території області. Територія Харкова та області перебуває під негативним впливом небезпечних природних процесів, а саме: затоплень, підтоплень, розвитку зсувів тощо, які становлять загрозу для життєдіяльності населення. Зараз на Харківщині в підтопленому стані перебуває більше 5000 га забудованої території (35 %). З 1982 р. діє «Схема захисту від затоплення м. Харкова», яка увійшла до генерального плану забудови міста, але процес підтоплення все ж створює загрозливі ситуації зсувів ґрунту, вихід з ладу інженерних комунікацій.

Такі процеси відбуваються і на деяких ділянках території в місті Чугуєві та Чугуївському районі (с. Кочеток), у смт. Пер-номайському, містах Куп’янську і Валках. У Харкові загроза активних зсувів існує на ділянках Журавлівських схилів, а також на схилах Саржиного яру, на Олексіївці.

Посилання на основну публікацію