1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Вплив науково-технічної революції господарства світу

Вплив науково-технічної революції господарства світу

Науково-технічна революція вивела на новий постіндустріальний рівень розвитку економіку розвинених країн світу. Для постіндустріальної стадії розвитку характерно становлення нематеріальної сфери виробництва.

До числа постіндустріальних країн відносяться: США, Канада, Австралія, Японія, а також Аргентина, Лівія і розвинені держави Західної Європи. У згаданих країнах в нематеріальній сфері виробництва зайнято 60-70% населення. У деяких країнах, що розвиваються нематеріальна сфера виробництва знаходиться на досить високому рівні.

Помітних успіхів у соціально-економічному розвитку досягли Мексика, Бразилія, Чилі, Республіка Корея, країни-експортери нафти – Алжир, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Кувейт, Катар, а також країни з розвиненим туризмом – Багами, Монако, Андорра , Сан-Марино і Канарські острови.

Вплив науково-технічної революції на розвиток світового господарства знаходить підтвердження в наступному:

1. Вплив науково-технічна революції (НТР) на темпи розвитку світового господарства: «початок третьої промислової революції».

Світова економіка, особливо починаючи з другої половини XX століття, розвивалася прискореними темпами. Валовий національний доход в світовому масштабі в першому десятилітті XXI століття склав більше 85,5 трлн. доларів США.

Велику роль в реіндустріалізациї грають монополії. Основна форма сучасних монополій – транснаціональні корпорації (ТНК). В даний час в світі налічується близько 75 тисяч ТНК. Найбільші з них (400-500) роблять помітний вплив на розвиток світової економіки. Розвиток мережі транснаціональних корпорацій сприяє «транснаціоналізації» світової економіки.

2. НТР як спосіб руху від індустріального до постіндустріального суспільства. До XIX століття в світовій економіці домінувало сільськогосподарське виробництво. Іншими словами, сільське господарство було практично єдиною галуззю виробництва матеріальних благ.

Промислове виробництво завоювало міцні позиції в світовій економіці в першій половині XX століття. Як відомо, розвиток науки і техніки впроваджується переважно в індустріальну сферу виробництва.

3. НТР та структурні зміни в світовій економіці. Велика частина зайнятого населення, а це 2 млрд. Чоловік, в даний час працюють в сфері промислового виробництва.

Досягнення науки і техніки змінили і структуру самого промислового виробництва, в якому провідну позицію зайняла обробна промисловість. В даний час на частку галузі вторинної переробки сировини доводиться 9/10 промислового виробництва.

На відміну від промисловості вигляд сільського господарства змінюється повільно. Проте, науково-технічна революція справила помітний вплив на розвиток тваринництва, на частку якого в даний час припадає 3/4 сільськогосподарського виробництва.

Відчутний вплив науково-технічна революція зробила на розвиток транспорту. Якщо раніше залізничний транспорт відігравав провідну роль, то тепер роль залізниць у світовій економіці відійшла на другий план.

Автомобільний транспорт став основним міським та приміським видом транспорту. З кожним роком зростає роль автотранспорту в обсязі міждержавних і міжміських перевезень.

Морський транспорт відіграє провідну роль в світовому вантажообігу. Спостерігається зниження ролі морського транспорту в пасажирських перевезеннях. Виняток становлять морські туристичні круїзи. Це пояснюється тим, що різко зросла роль авіапасажирських перевезень, особливо, на далекі відстані.

4. НТР і його вплив на територіально-промислові комплекси: «старі» і «нові» райони. Старі центри виробництва сформувалися в кінці XIX – початку XX століття. Багато з них в цьому мають потребу в реконструкції. У той же час в епоху НТР виникли нові промишленнотранспортние центри; стали освоюватися нові території під сільськогосподарське виробництво. Дана тенденція спостерігалася і спостерігається в районах, багатих на природні ресурси.

Відповідаючи на запити сучасного виробництва, науково-технічний прогрес надав народному господарству нову техніку і технології. Поблизу від металомістких виробництв з’явилися міні сталеливарні заводи, на яких щорічно виплавлялося від 100 до 500 тис. Тонн металу. У районах з дефіцитом робочої сили стали будуватися автоматизовані підприємства.

ПОДІЛИТИСЯ: