Води суші Євразії

Євразія досить багата внутрішніми водами. Розподіл їх по території материка залежить від кліматичних умов. Річки материка відносяться до басейнів усіх чотирьох океанів. Є території, що належать до басейнів внутрішнього стоку. Тут є всі типи річок за джерелами живлення і режиму стоку.
До басейну Північного Атлантичного океану відносяться: Об, Єнісей, Печора, Лена, Вилюй та ін Ці річки мають добре виражене весняне водопілля, наступає при таненні снігів; влітку і восени можуть виникати паводки через сильні дощі. До басейну Атлантичного океану належать: Дунай (2850 км) – найбільша річка Європи, бере початок в Альпах, інші великі річки: Рейн, Ельба, Одра, Вісла, Тахо, Дуеро.

Басейну Індійського океану належать Тигр, Євфрат, Інд (3180 км), Ганг (2700 км), Брахмапутра, що беруть початок у Гімал
аях. Влітку рівень води в річках підвищується внаслідок рясних дощів і танення снігу в горах.
Великі китайські річки Янцзи (5800 км) і Хуанхе (4845 км), що несуть свої води в Тихий океан, розливаються влітку під час вологого мусону.

Озера Євразії мають різне походження. Найбільшими є Каспійське і Аральське моря. Найглибше озеро Землі – Байкал – утворилося в тектонічної западині, глибина його 1620 м. Одне з найбільш солоних озер світу – Мертве море (270 ‰) – розташоване нижче рівня моря на 402 м.

Посилання на основну публікацію