Вода як корисна копалина

Об’єм води в Світовому океані становить близько 1370 млн. км³, з яких 96,5% —це вода, а 3,5% —це розчинені мінеральні речовини. Визначено, що океани містять розчинені мінеральні речовини, включаючи всі природні хімічні елементи, відомі людині.

У той же час встановлено, що 99,9% всіх розчинених у морській воді елементів становлять 11 найбільш поширених елементів або сполук. У водах Світового океану міститься калійної солі і 99% світових запасів брому.

До глибоководних ділянок океану в основному приурочені органогенні і хемогенні опади. Вони представлені різними за складом мулистими відкладами, серед яких виділяють птероподовые, радіополярні, діатомові мули, переважно складені крем’янистими утвореннями і форамініферові мули, у складі яких переважає СаС03.
Велику групу у глибоководних частинах складають опади, представлені різними залізомарганцевими і фосфоритовими конкреціями, глауконітовими та іншими утвореннями. Своєрідними опадами відкритого моря є полігенні утворення, представлені глибоководної «червоною глиною», що займає значні ділянки ложа океану на глибинах 5-6 км.
Найбільш значними корисними копалинами глибоководних ділянок Світового океану є залізо-марганцевих конкрецій. Наприклад, в Атлантичному океані міститься 45 млрд. т залізомарганцевих конкрецій, в Індійському — 41 млрд. т, в Тихому — 112 млрд. т.

Запаси тільки трьох океанів становлять 200 млрд. т, а всього на дні Світового океану знаходиться не менше 300 млрд. т залізомарганцевої руди. У ній міститься марганцю — до 45%, кобальту — до 1%, нікелю — 1,5%, міді — до 2%. Наприклад, світові запаси кобальту на суші визначаються в 1 млн. т, а кількість кобальту в конкреціях сягає 2 млрд. т.

Постійні процеси утворення конкрецій дозволяють значно збільшувати запаси корисних копалин. Величина річного накопичення марганцю в конкреціях Світового океану в 3 рази перевершує його річне споживання, кобальту в 4,5 рази, цирконію приблизно в 5 разів.

Посилання на основну публікацію