Внутрішні води Євразії – конспект

Територія Євразії відноситься до басейнів всіх океанів. Центральна частина материка (40% площі) – до області внутрішнього стоку. Більшість річок Зарубіжної Європи – до басейну Атлантичного океану, вони розрізняються за типами харчування і режиму. Річки західної частини Зарубіжної Європи (Темза, Сена, Луара) мають в основному дощове живлення, повноводні весь рік; річки Зарубіжної Східної Європи (Німан) мають змішане або снегодождевое харчування, розливаються навесні і замерзають взимку; річки Середземномор’я міліють влітку, повноводні взимку.

У річок басейну Північного Льодовитого океану переважає снігове живлення. Взимку вони замерзають, а навесні розливаються. Річки південної частини Зарубіжної Азії (Інд, Ганг, Тигр, Євфрат) відносяться до басейну Індійського океану. Вони мають змішане – льодовикове, дощове, снігове (з переважанням дощового) харчування, літня повінь. Річки басейну Тихого океану (Хуанхе, Янцзи) у зв’язку з мусонним типом клімату мають дощове живлення, розливаються протягом усього року. Річка Меконг по режиму і харчуванню схожа з річками південній частині Азії. На північному заході Європи багато великих озер льодовикового і Ледньов-ково-тектонічного походження (Венерн, Вет-терен). Скупчення озер знаходяться і в передгір’ях Альп (Женевське, Цюріхське, Боденське).

Посилання на основну публікацію