Утворення незалежної Монголії (1911-1924 роки)

В кінці XIX – початку XX століть Монголія, що знаходиться в складі Китаю, виявилася об’єктом боротьби між Росією, Японією і Китаєм, одночасно почалося наростання національно-визвольного руху. У 1911 році в Угрі (сучасний Улан-Батор) пройшов з’їзд вищих монгольських феодалів, який вирішив просити у Російській імперії підтримки в утворенні незалежної монгольської держави. Російське уряд не підтримав сепаратистів. Проте в тому ж році Монголія оголосила про односторонній вихід зі складу Китаю та освіті незалежної феодально-теократичної монархії. Дане держава не була визнана жодною з держав і, отримавши статус автономії, повернулося до складу Китаю в 1915 році. Правда, вже в 1919 році автономія Монголії була Китаєм ліквідована.

У 1919 році під впливом Жовтневої революції в Росії в Монголії молоді революціонери Д. Сухе-Батор і X. Чойбалсан створюють два гуртка, які в 1920 році об’єдналися в Монгольську народно-революційну партію (МНРП). В ході Громадянської війни в Росії Монголія стала притулком для білогвардійців. У 1921 році об’єднані революційні сили за підтримки Радянської Червоної Армії починають збройну боротьбу проти китайських і білогвардійських сил. 11 липня 1921 роки після перемоги над ворогуючими їм військами революційні сили оголосили незалежність Монголії. Аж до 1924 року країна формально залишалася обмеженою монархією, однак після смерті короля Богдо-геген на Першому Великому народному хуралі була затверджена перша конституція Монголії, яка встановила в країні республіканський лад. Монголія стала на соціалістичний шлях розвитку.

Посилання на основну публікацію