Трудові ресурси України

Трудові ресурси – це працездатне населення країни, чоловіки від 16 до 59 років, жінки від 16 до 54 років. Сюди входять працюючі підлітки і пенсіонери.

Трудові ресурси України в 1998 році становили 29918,3 тис. Осіб (59,8%).

Економічно активне населення – це частина населення, яка зайнята суспільно корисною діяльністю і приносить прибуток. Таке населення становило в 1998 році 25562,1 тис. Осіб (51,4%) (табл. 4) З початку 90-х років відбувається процес зниження зайнятості населення у виробничій сфері та збільшення в сфері послуг. Це пов’язано з розвитком нових сфер діяльності, обумовлених початком реформ в економіці і появою нових форм організації діяльності. Стабільною залишається чисельність населення, зайнятого на транспорті, у зв’язку і деяких інших сферах.

В Україні існують кілька секторів економіки:

  • ? державний (30,5%) – охоплює державні підприємства, організації, об’єднання;
  • ? колективний (69,2%) – включає спільні та малі підприємства;
  • ? приватний (0,2%) – приватні підприємства. Його частка невелика, але вона постійно зростає.

В умовах високоефективної економіки збільшення продуктивності праці, обумовлене науково-технічним прогресом, сприяє вивільненню трудових ресурсів в окремих галузях виробництва. Але держава заздалегідь планує працевлаштування за аналогічним фахом або забезпечує перекваліфікацію.

Таке постійне оновлення циклу руху трудових ресурсів є особливістю зайнятості в умовах інтенсифікації Вивільнення та залучення трудових ресурсів у виробництво має бути приблизно однаковим.

В Україні у зв’язку з нестабільністю економічного розвитку і фінансовою кризою зростає кількість безробітних, яке в 1999 році досягло 1184,5 тис. Осіб (офіційно зареєстрованих в державних службах зайнятості). Існує поняття «приховане безробіття» – це надлишок зайнятих у галузях економіки трудових ресурсів згідно з нормами виробництва.

Довгий час вважалося, що необхідно будь-якими способами уникнути безробіття Однак повна зайнятість – один з головних гальм зміни структури господарства. Без певного зростання безробіття швидкі зміни структури виробництва неможливі

Завдання держави полягає не в тому, щоб підтримувати нерентабельні підприємства, а в тому, щоб швидше проводити перекваліфікацію і створювати нові робочі місця.

Економічний спад обумовлює ряд проблем, пов’язаних з раціональним використанням трудових ресурсів, це:

  • ? приховане безробіття і необхідність її ліквідації (кількість безробітних в 1998 році становило 2937,1 тис. Осіб);
  • ? створення нових робочих місць для вільної робочої сили;
  • ? перекваліфікація вільних трудових ресурсів;
  • ? фізичне виживання населення, особливо в сільській місцевості.

Шляхи вирішення проблем:

радикальна реформа власності, т. е. приватизація малих, середніх і частково великих підприємств;

  • ? створення нових і розширення діючих підприємств з впровадженням нових ефективних технологій і випуском нових видів продукції;
  • ? проведення інвестиційної політики, спрямованої на створення додаткових робочих місць, особливо для людей, які відчувають гостру соціальну незахищеність.
Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.