1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Три типи структури світового господарства

Три типи структури світового господарства

Людство у своєму розвитку проходить три стадії – доіндустріальну, індустріальну і постіндустріальну. Кожній з них відповідає свій тип господарської структури.

1. У доіндустріальному суспільстві безроздільно панувала аграрна структура економіки. При ній сільське господарство, лісове господарство і рибальство були основними джерелами отримання матеріальних благ.

2. Після промислових переворотів другої половини XVIII-першої половини XIX ст. в країнах Європи та США склалася індустріальна структура господарства з провідною роллю промисловості.

3. У другій половині XX в. під впливом НТР почалося формування принципово нової структури, яка отримала назву постіндустріальної або інформаційної структури. Найбільш характерна її риса – переважання невиробничої сфери діяльності над виробничою.

Кожна з цих структур представлена в сучасному світі. Аграрна структура економіки переважає тільки в найменш розвинених країнах. Наприклад, у структурі ВВП Сомалі, Танзанії, Лаосу, Камбоджі, Непалу на частку сільського господарства припадає близько 50%. А частка економічно активного населення, зайнятого в цій галузі, ще вище – 80-90%.

• Індустріальна структура економіки ще в середині XX в. переважала в усіх економічно розвинених країнах. Потім значення промисловості стало зменшуватися. У світі вже не залишилося країн, в яких ця галузь забезпечувала б більше 50% ВВП. Те ж відноситься і до зайнятості економічно активного населення. Мабуть, найбільш компактну групу країн з чітко вираженою індустріальної структурою утворюють деякі країни СНД, країни Східної Європи і Балтії, т. Е. Країни з перехідною економікою, а також Китай, які протягом десятиліть робили упор на політику соціалістичної індустріалізації. Росія – в стадії індустріального суспільства не надто високого рівня. Тим не менш, в цих країнах і в окремих нафтовидобувних країнах Азії, Африки та Латинської Америки частка промисловості знижується, як і частка сільського господарства, поступаючись місцем невиробничій сфері.

• Постіндустріальна структура господарства або суспільства почала формуватися з переходом до етапу НТР. Вона характеризується наступними головними ознаками: а) у сфері економіки – переходом від виробництва товарів до виробництва послуг; б) у сфері зайнятості – переважанням працівників розумової праці; в) у сфері науки – раціональним поєднанням фундаментальних і прикладних досліджень, що забезпечують розвиток насамперед наукомістких виробництв; г) у сфері управління – прийняттям рішення на основі новітньої інформаційної техніки і технології; д) у сфері екології – встановленням надійного контролю за втручанням людини в навколишнє середовище. Швидко зростає сфера послуг: побутових, освітніх, установ охорони, ділових (інформаційних, рекламних та ін.). Тепер все більше людей зайнято в інтелектуальній сфері. Це і середня школа, і система вищої освіти, і видавнича діяльність, і телебачення.

Важливим фактором розвитку продуктивних сил і самої людини стало відновлення (рекреація) його фізичних і творчих здібностей (охорона здоров’я, фізкультура, спорт, відпочинок, туризм, розваги). Значне збільшення попиту на споживчі товари тривалого користування (автомобілі, телевізори, ЕОМ) привело до розширення сфери послуг. Все більше людей користуються послугами банків, страхових компаній, авіакомпаній, готельних і туристичних фірм. Однією з важливих різновидів ділових послуг стало вивчення споживчого попиту – маркетинг. Наприклад, наприкінці 90-х рр. в США, Франції, Бельгії, Нідерландах, Австралії частка послуг у ВВП досягла 70% або навіть перевищувала цей рівень. У більшості країн Західної Європи, в Японії і Канаді частка сфери послуг складає 60-70%. У Росії частка послуг також збільшилася в сфері фінансів, управління, торгівлі. У Москві, наприклад, зосереджено від 1/3 до 1/2 всієї загальноросійської зайнятості в сфері ділових послуг.

Ще більш високу частку сфери послуг у структурі ВВП мають зовсім невеликі країни, що живуть за рахунок туризму, різних видів фінансової діяльності та надання інших послуг. Наприклад, в Монако, на Багамських, Бермудських, Мальдівських, Малих Антильських островах частка сфери послуг у структурі ВВП перевищує 80%.

ПОДІЛИТИСЯ: