1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Толедо

Толедо

«Коли Бог створив сонце, Він помістив його над Толедо», – йдеться в одній з давньою легендою. Але точної дати, коли був заснований цей старовинне місто, історія не зберегла.

Панорама Толедо іноді відкривається настільки несподіваного, що її сприймаєш як щось нереальне. Через нешироку річку Тахо перекинуті мости з вежами; за фортечною стіною, на скелястому правому березі, туляться один до одного невисокі будівлі східного типу, а над ними врізається в небо гостроверха вежа кафедрального собору і підноситься велична фортеця Алькасар. Ідеш по вузеньких вуличках міста, і раптом перед тобою виникає лицар у латах і з алебардою в руці, за ним другий, третій… Це торговці сувенірами, щоб привернути увагу, виставляють біля дверей своїх магазинчиків манекени. Але трохи уяви – і тоді можна уявити собі середньовічний Толедо.

Толедо рано з’явився на історичній арені, може бути, тому про нього розповідається так багато романтичних легенд – більше, ніж про інших іспанських містах. Про це укріпленому пункті писав ще Тит Лівій у своїй праці «Історія Риму». Розповідаючи про завоювання Піренейського півострова римлянами, історик повідомляє про взяття в 193 році до нашої ери невеликого, але малодоступні завдяки своєму місцю розташування містечка Толетума, який здався тільки після запеклого опору.
Під владою завойовників римська культура стала швидко поширюватися на Піренейському півострові. Толедо прикрашався храмами, цирками і театрами, які зводилися в римському стилі, однак від цього часу в місті залишилося мало архітектурних пам’яток. Захопили згодом Толедо встигають брали будівельний матеріал римських будівель для зведення своїх храмів і монастирів. Овальний в плані римський цирк, вміщав більше 20 000 глядачів, зараз лежить в руїнах неподалік від Толедо. В околицях знаходиться і «грот Геркулеса», з ім’ям якого римська легенда пов’язує заснування міста.
Ті, що прийшли в 456 році вестготи заснували тут своє королівство, столицею якого став Толедо, що перетворився до цього часу в політичний, культурний і релігійний центр. У королівській резиденції бурхливо закипіла життя. Нова столиця, сильно постраждала під час боротьби римлян з вестготами, стала швидко оббудовується. Особливо багато зводилося церков і монастирів, так як в молодій державі всі нитки політичного життя взяло в свої руки духовенство. Особливої могутності воно досягло в VI столітті, коли постанови церковних соборів, які збиралися в Толедо, набували сили державних указів.
Життя в місті в ті часи рідко протікала мирно і спокійно, так як Толедо постійно був ареною боротьби за владу між представниками вестготской знаті. Ця боротьба ускладнювалася ще й релігійними чварами, тому від мистецтва вестготів в Толедо теж залишилося небагато: збереглися в основному фрагменти орнаментів.

На зміну вестготам сюди прийшли араби. Отримавши звістку про нашестя маврів, король вестготів Родріго рушив свої війська їм назустріч. У червні 711 року відбулася знаменита битва при Гуадалупе, в якій останній король вестготів зазнав безславне поразку. Стародавня легенда розповідає, що вестготи бачили в цьому покарання королю Родріго, який порушив багатовіковий заборону і відкрив двері в «грот Геркулеса», замкнені багатьма замками.

Королю було передбачене, що відкриття дверей призведе до загибелі держави, але він наказав зламати замки, сподіваючись знайти тут заховані в давні часи скарби. Увійшовши в грот, освітлюваний факелами, Родріго побачив величезну бронзову статую воїна, сильно б’є палицею об підлогу.
– Де заховані скарби? – Запитав король.
Бронзовий воїн показав на що стоїть неподалік від нього скриню з написом: «Той, хто мене відкриє, побачить чудеса».

Король Родріго наказав відкрити скриню, але замість скарбів він знайшов у ньому шматок полотна, на якому було намальовано безліч арабських воїнів у тюрбанах, з списами і щитами. На полотні була ще одна напис: «Той, хто дійде досюда і відкриє скриню, втратить свою країну, так як буде переможений людьми, схожими на людей, тут зображених».

Араби, рухаючись з півдня Піренейського півострова на північ, підкорювали один іспанський місто за іншим. Кінцевою їх метою був Толедо – столиця вестготів, куди після поразки втекли залишки армії короля Родріго. Дізнавшись про наближення ворога, толедци хоробро стали на захист рідного міста, і лише зрада одного з жителів допомогло маврам пробратися за його стіни. Але жителі Толедо довго не могли примиритися з перемогою арабів: ні в одному іспанському місті не було стільки повстань, скільки тут. Один арабський літописець зазначав, що «ні у одного государя не було настільки неспокійних і бунтівних підданих, як толедци». Протягом майже 400 років Толедо перебував під владою маврів, які називали його Толаітола.

Незважаючи на часті повстання проти завойовників, толедци не могли не підпасти під вплив високої арабської культури. Завойовники-маври прикрасили місто численними палацами і мечетями. У другій половині XI століття при емірові Ал мамлюків була побудована заміська резиденція, красу якої відзначали всі арабські історики. За їх словами, особливо дивний був павільйон, розташований в саду посеред великого ставка. Усередині павільйон був прикрашений кахлями, переливаються всіма кольорами веселки. Але найпривабливішим в ньому було хитромудре технічне пристосування, завдяки дії якого вода могла зі ставка підніматися і закривати павільйон до самого верху, не проникаючи всередину.

Однак і від епохи арабського панування в Толедо залишилося не дуже багато пам’ятників. Велика кількість будівель було зруйновано при настанні іспанських військ, інші пізніше були перебудовані. Наприклад, мечеть Баб ал Марді була перетворена на церкву Санто-Крісто де ла Лус, яку пізніше прикрасили фресками із зображеннями святих Леокадія, Касільда, Обібрали і Євлампії. Поруч з ними зображений літній чоловік у червоній мантії і з єпископським жезлом. Мистецтвознавці припускають, що це може бути Бернгард – перший єпископ Толедо після відвоювання міста у маврів.
Іспанські війська під проводом короля Альфонса VI звільнили Толедо в 1085 році і водрузили іспанське прапор над Алькасаром – палацом мавританських правителів. Ставши столицею Іспанії, Толедо почав грати провідну роль в реконкісті. Тут формувалися головні сили іспанців, сюди ж з’їжджалися лицарі з усіх християнських держав Європи, готові битися з прихильниками ісламу.

ПОДІЛИТИСЯ: