1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Типи відтворення населення

Типи відтворення населення

У самому спрощеному вигляді можна говорити про два типи відтворення населення.

Перший тип відтворення населення – демографічна криза

Для першого типу відтворення населення (синоніми: демографічна “зима”, сучасний чи раціональний тип відтворення) характерні:

  • невисокі показники народжуваності;
  • смертності;
  • і відповідно природного приросту.

Він отримав поширення в першу чергу в економічно розвинених країнах, де весь час зростає частка літніх і старих людей; це вже саме по собі знижує показник народжуваності і збільшує показник смертності.

Зниження народжуваності в промислово розвинених країнах пов’язують, як правило, з поширенням міського способу життя, при якому діти для батьків виявляються “тягарем”.

У промисловому виробництві, сфері послуг потрібні висококваліфіковані кадри. Наслідком цього є необхідність у тривалому навчанні, триваючої до 21-23 років. Сильний вплив на рішення народити другу або третю дитину надає висока залученість жінки в процес праці, її бажання зробити кар’єру, бути фінансово незалежною.

Але й серед країн першого типу відтворення населення можна виділити три підгрупи.

  • По-перше, це країни із середньорічним природним приростом населення в 0,5-1 % (або 5-10 чоловік на 1000 жителів, або 5-10 ‰). У таких країнах, прикладами яких можуть служити США, Канада, Австралія, забезпечується досить значний приріст населення. Для цього необхідно, щоб приблизно половина всіх сімей мала двох дітей, а половина- трьох. Дві дитини з часом “заміщають” батьків, а третя не тільки покриває спад від хвороб, нещасних випадків та ін і “компенсує” відсутність потомства у бездітних, але і забезпечує достатній загальний приріст;
  • По-друге, це країни з “нульовим ” чи близьким до нього природним приростом. Такий приріст (наприклад, в Італії, Великобританії, Польщі) вже не забезпечує розширеного відтворення населення, яке зазвичай стабілізується на досягнутому рівні;
  • По-третє, це країни з негативним природним приростом, тобто такі, де смертність перевищує народжуваність. У результаті число їх жителів не тільки не зростає, але навіть знижується. Демографи називають це явище депопуляцією (або демографічною кризою).

Депопуляція- зменшення населення країни, району внаслідок звуженого відтворення, що приводить до його абсолютного убутку.

Найбільш характерна вона для Європи, де вже півтора десятка країн (Білорусь, Україна, Угорщина, Болгарія, ФРН тощо) мають негативний природний приріст. Останнім часом до числа таких країн увійшла і Україна.

Перехід від характерної для старої України багатодітної родини до малодітної здійснився в нашій країні ще в період існування Радянського Союзу. Але в 90- х рр. насамперед з виникненням глибокої соціально-економічної кризи почався справжній “обвал” показників природного приросту населення.

У 90-і рр. в результаті різкого зниження народжуваності і збільшення смертності населення України повинно було зменшитися на кілька мільйонів чоловік. І тільки завдяки масовому припливу мігрантів з інших країн СНД і країн Балтії, який більш ніж на 1 /3 компенсував цей спад, скорочення чисельності населення виявилося не настільки великим.

Показник же народжуваності в України (менше 9 осіб на 1000 жителів) і в кінці 90- х рр. залишається одним з найнижчих у світі.

Отже, в цілому для економічно розвинених країн світу (середній показник їх природного приросту 0,4 ‰) характерний так званий “раціональний” або “сучасний” тип відтворення населення, в основному відповідний міському способу і високому рівню життя їх населення. Але це не виключає того, що цілий ряд країн Європи переживає демографічну кризу, яка негативно позначається або може позначитися на їх розвитку.

Другий тип відтворення населення – демографічний вибух

Для другого типу відтворення населення (синоніми: демографічна “зима”) типові високі і дуже високі показники народжуваності та природного приросту і відносно низькі показники смертності. Він характерний насамперед для країн, що розвиваються.

Перший тип відтворення населення називається архетипом.

Він панує в ранніх етапах розвитку суспільства, що живе в умовах присвоєння економіки. Для цього типу відтворення характерні високий рівень народжуваності та смертності з незначним приростом населення. Необхідно зазначити, що вже на цій стадії розвитку людського суспільства є механізми соціального контролю над процесом народження людей у вигляді різних табу, що забороняли сексуальні контакти в певні періоди, довічне вдівство і т.п.

Подібні механізми, що впливають на репродуктивну поведінку поряд з високою дитячою смертністю, обмежували зростання чисельності населення, у відповідності з природними можливостями території, здатними забезпечити життєдіяльність людей, які мешкають на ній.

Виникнення і розвиток сільського господарства, економіки та форм суспільного життя в значній мірі змінили тип відтворення населення. Різко збільшилася народжуваність і знизилася смертність. Це відповідало потребам суспільства в зростанні чисельності населення.

Такий тип відтворення населення називається традиційним. Для нього характерні ранній вік вступу в шлюб і висока народжуваність (загальний коефіцієнт народжуваності досягав 50 і більше на 1000 осіб). Смертність при традиційному типі відтворення складалася з двох компонентів: смертності у відносно сприятливі періоди в результаті природних причин і катастрофічної смертності, що виникає в періоди голоду, стихійних лих, війн, епідемій. Величина середньої тривалості життя коливалася від 20 до 30 років і рідко перевищувала 35 років.

Сучасний, або раціональний, тип відтворення з’являється у зв’язку з новим поворотом в історичному розвитку суспільства – переходом аграрної економіки в індустріальну. Для даного типу відтворення характерні низька народжуваність, низька смертність, невисокі темпи приросту населення при низькій дитячій смертності, значне збільшення середньої тривалості життя.

В даний час у світі спостерігається присутність всіх типів відтворення населення.

Для економічно розвинених, багатих країн характерний раціональний тип відтворення населення, в той час як країни, що розвиваються в основному дотримуються традиційного типу відтворення. На нашій планеті до теперішнього часу збереглися популяції людей з домінуванням архетипу відтворення населення.

Так, в країнах, що розвиваються спостерігаються високі цифри природного приросту, в поєднанні з високими цифрами малюкової смертності та тривалості життя, що не перевищує в середньому 60 років. Тоді як у розвинених країнах природний приріст незначний, дитяча смертність в 7-8 разів нижче, ніж в країнах, що розвиваються, а середній термін тривалості життя досягає в середньому 71 рік.

Таким чином, демографічна ситуація на різних територіях складається під впливом цілої низки історичних явищ, що визначаються демографічною, і зокрема репродуктивною поведінкою населення.

Найбільш істотними факторами, що впливають на рівень народжуваності, є:

  • Середній рівень освіченості населення та забезпеченості. Коефіцієнт народжуваності в розвинених країнах, як правило, нижче, ніж в країнах, що розвиваються, при тому що показники забезпеченості та освіченості досить високі;
  • Роль дітей як трудової сили в родині. У країнах, що розвиваються, де діти активно залучаються до трудової діяльністі всієї родини (особливо в сільській місцевості), коефіцієнт народжуваності, як правило, високий і має тенденцію до зростання;
  • Висока вартість виховання та освіти дітей. Низький коефіцієнт народжуваності спостерігається в економічно розвинених країнах і в тих державах, де існує обов’язкова освіта, а дитяча праця заборонена законодавством. У цих країнах виховання дітей вимагає великих витрат, оскільки вони не можуть працювати до досягнення ними дорослого віку;
  • Урбанізація. У міського населення рівень народжуваності істотно нижче, ніж у сільського. Це обумовлено впливом вищеописаних процесів на репродуктивну поведінку населення;
  • Середній вік вступу в шлюб. Коефіцієнт народжуваності істотно знижується внаслідок обмеження віку вступу в шлюб 25 роками. Це скорочує тривалість фертильного періоду (15-44 роки) майже на десять років і майже наполовину – першу фазу фертильного періоду, коли більшість жінок народжують дітей;
  • Доступність протизаплідних засобів. При широкої доступності цих засобів коефіцієнт народжуваності знижується;
  • Культурні та релігійні традиції. Методи контрацепції та планування сім’ї можуть вступати в протиріччя з національними традиціями і релігійними переконаннями, які забороняють аборти і застосування протизаплідних засобів.

Поряд зі зміною показників народжуваності в даний час спостерігається певне зниження рівня смертності. Головними причинами цього є: поліпшення харчування більшості груп населення, скорочення епідемій та інфекційних захворювань, удосконалення медичного обслуговування, формування здорового способу життя.

Аналіз показників, що характеризують демографічну ситуацію в України, і порівняння з такими в різних країнах світу наочно демонструє вплив політичної, економічної та культурно-релігійної ситуації в тій чи іншій країні на процес відтворення населення.

При порівнянні різних регіонів України з’ясовується, що в промислово розвинених областях країни відзначається незначний рівень народжуваності, порівнянний з країнами Європи, помірний рівень малюкової смертності та негативний показник природного приросту. На територіях, де збереглися риси архетипу (республіка Дагестан), як і раніше високий рівень народжуваності, і в порівнянні з іншими областями країни високий рівень природного приросту населення.

Території, не залучені в процес промислового розвитку, характеризуються як традиційними рисами відтворення (висока народжуваність, що дозволяє зберігати позитивні значення природного приросту), так і впливом складного економічного становища (зростаюча смертність і висока дитяча смертність).

Очевидно, що в часи політичної та економічної нестабільності в країнах, незважаючи на тип відтворення населення, спостерігається зниження народжуваності та зростання смертності, тобто процес депопуляції населення.

Так, наприклад, з 1991-го по 1995-й рр. з 22 країн Європи (не враховувалися країни СНД) в 9 (колишні країни соціалістичного табору), що зазнають в той період значні економічні та політичні труднощі, спостерігався процес зменшення чисельності населення.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Населення Латвії