Тектонічна та геологічна будова Харківщини

Харківська область розташована в південно-західній частині східно європейської платформи, у межах великого тектонічного прогину, який називають Дніпровсько-Донецькою западиною. Формування прогину відбувалося тривалий час. У середині палеозойської ери (приблизно 390 млн років тому) у цій частині платформи утворилися розломи земної кори, що супроводжувалися виливами вулканічних лав.

Надалі западина протягом часу, коли відбувалося прогинання земної кори, заповнювалася осадовими породами багатокілометрової товщі, що сформувалися в морських та континентальних умовах.

Дніпровсько-Донецька западина пролягає між Українським щитом і Воронезьким кристалічним масивом. Кристалічний фундамент платформи занурений на різну глибину (у районі Харкова це 2-3 км).

Отже, північно-східна частина нашого краю розташована на схилі Воронезького кристалічного масиву (у рельєфі відповідає Середньоруській височині), крайня південна — на схилі Українського щита. Решта території області лежить у Дніпровсько-Донецькій западині.

Вік і поширення гірських порід можна прослідкувати за стратиграфічною колонкою. Кристалічні породи платформи в межах області ніде не виходять на денну поверхню. Найдавніші, палеозойські породи виходять у південно-східній частині області і пов’язані з покладами аргілітів, глин, вапняків, доломітів, гіпсів, солей.

На північному сході Харківщини також виходять на поверхню мезозойські відклади:

  • глини строкаті;
  • піски;
  • крейда;
  • мергелі;
  • фосфорити;
  • вохра;
  • бутовий камінь.

Кайнозойські відклади поширені по всій території області. Це глини червоно-бурі та строкаті, піски будівельні, буре вугілля.

Нафта, природний газ приурочені до найглибших частин Донецько-Дніпровської западини.

Палеогеографічні умови

Поширення й утворення четвертинних відкладень. Палеогеографічні умови на території області протягом часу значно змінювалися. Протягом архею та протерозою відбувався тривалий процес формування Східноєвропейської платформи.

У середині палеозойської ери (девонський період) почалося інтенсивне формування Дніпровсько-Донецької западини, де накопичувалися вулканічні й осадові уламки, соленосні відклади величезної потужності. При цьому соленакопичення відбувалося в напівзамкненому басейні в умовах сухого та спекотного клімату. Наприкінці девонського періоду море відступило, і територія нашого краю стала суходолом.

Кам’яновугільний період почався з наступу моря. Протягом цього періоду відбувалося часте чергування мілкого моря з низинним суходолом, вкритим тропічними болотами. Там накопичувалися рослинні решки, що створили основу вугільних шарів. Дніпровсько-Донецька западина активно опускалася. Наприкінці періоду почалися активні складчасті рухи та підйом Донської складчастої споруди.

  • Палеогеографія (від грец. paleos — давній и географія) — наука про фізико-географічні умови геологічного минулого Землі.
  • Алевроліт — зцементована осадова гірська порода, за складом проміжна між піщаними та глинистими породами.
  • Ангідрит — осадова гірська порода, що складається в основному з мінералу ангідриту і домішок білого та блакитного кольорів.
  • Доломіт — осадова гірська порода, що складається з карбонатів Кальцію та Магнію, забарвлена у світні копьори (білий, сіруватий тощо).
  • Мергель — м’яка глинисто-карбонатна (доломітова) порода. Використовується в будівництві, цементній промисловості.
  • Аргіліти— група гірських порід, що утворилися внаслідок ущільнення та цементації глини.
  • Гнейс — метаморфічна тверда гірська порода, що складається переважно з польового шпату, кварцу, кольорових мінералів. Застосовується як будівельний матеріал.
  • Граніт — магматична зерниста різнобарвна гірська порода. Широко використовується в будівництві. Гнейси та граніти в Харківській області ніде на поверхню не виходять, вони перекриті потужними шарами осадових порід.
  • Фосфорити— гірська порода, що містить значну кількість солей фосфорної кислоти, використовується для виробництва фосфорних добрив.
  • Опока — пориста кременисто-глиниста міцна гірська порода, забарвлена від світло-сірого до майже чорного кольору.

Стратиграфічна колонка показує послідовність нашарувань гірських порід, характеризує контакти між ними та склад. Її будують на підставі даних геологічної карти, зліва пишуть підрозділи та індекси геохронологічної шкали, справа — характеристику та потужність порід, тривалість періоду геологічної історії.

На початку пермського періоду в умовах сухого і спекотного клімату в морських лагунах формувалися відкладення червоноколірних глин і пісковиків, а потім вапняки, доломіти, солі. Таким чином, наприкінці палеозойської ери сформувались основні риси геологічної (тектонічної) структури території Харківської області.

Протягом мезозойської ери море кілька разів наступало на суходіл, відкладаючи піски, різноманітні вапняки та глини, крейди і крейдяні мергелі, а також зрівнюючи окремі височини рельєфу.

На початку кайнозойської ери море востаннє вкрило територію нашої області. Почалося накопичення кварцових пісків, глин.

Це цікаво

Особливий інтерес являють зеленаво-сірі опокоподібні породи, які складаються з кварцових зерен, опалу, цеолітів і глинистих частинок. Вони мають властивості доброго поглинання і можуть використовуватись як домішки до цементної шихти. Уперше (1870 р.) їх було описано у відслоненнях, виявлених на розі вул. Шевченка і Бєлгородського узвозу в Харкові. Вони широко розповсюджені по території України. Ось чому товща, яка включає ці породи, здобула назву харківської серії.

У неогеновий період кайнозойської ери континентальні відклади утворили Полтавську рівнину, яка, разом із давнішньою сушею Харківщини, являє поверхню вододілів і складена переважно пісками та глинами палеогенового і неогенового віку. Уже в неогені існували головні річки Харківщини.

В антропогеновому періоді льодовики ніколи не досягали території Харківської області, але всі зледеніння супроводжувалися поширенням багатолітньої мерзлоти та накопиченням лісових шарів.

Перевіряємо свої знання

  • Порівняйте фізичну та тектонічну карти Харківської області та визначте, яким формам рельєфу відповідають відомі вам тектонічні структури.
  • Де в межах Харківщини розташовані відроги Донецької складчастої споруди? Які висоти має рельєф цієї території?
  • У межах якої тектонічної структури розміщена ваша місцевість?
  • Які гірські породи зустрічаються в межах вашої місцевості? З якими процесами пов’язане їх утворення?
Посилання на основну публікацію