Течії Індійського океану

У південній частині океану, діє, як і в інших океанах, постійний кругообіг. Південна пасатна протягом, підійшовши до о. Мадагаскар, розділяється. Одна з гілок йде на північ уздовж берега Африки до екватора, де вона повертає на схід, даючи початок Міжпасатні протитечії Індійського океану. Інша гілка, повертаючи на південь, йде під назвою Мозамбікського течії між Мадагаскаром і Африкою зі швидкістю до 4 вузлів. Пройшовши Мозамбіцька протоку, ця течія відхиляється на північний захід і дає початок дуже сильному теплому Голкового у тече і та кг, середня швидкість якого перевищує 2 вузла, а максимальна сягає 4,5 вузла. На південь від мису Голкового воно вливається в 242 течія Західних вітрів, від якого на підході до Австралії відділяється на північ холодну западин-Австралійське Течин, що замикає круговорот вод.

У Північній частині океану характер течій змінюється по сезонах року. Влітку під впливом південно-західного мусону замість Екваторіального протитечії діє течія, що йде на схід, яке біля берегів Суматри повертає за годинниковою стрілкою і вливається в Південна пасатна течія, яка на заході замикає круговорот вод в тропічному поясі.

Взимку мусон змінює свій напрямок на північно-східне і створює в північній частині океану західне течія. Ця течія, відхиляючись від берегів Африки на південь, з’єднується з відділяється у Мадагаскару гілкою Південного пассатного течії і утворює Екваторіальне протитечія. Внаслідок цього взимку в тропічній зоні океану утворюються два кругообігу: один – північний, проти годинникової стрілки, інший – південний, за годинниковою стрілкою.

У Бенгальській затоці утворюються місцеві кругообіг течій, теж мінливі по сезонах. У розпал зимового мусону течії тут мають велику силу швидкістю – до 2-3 вузлів.

Посилання на основну публікацію