“Тайванці”-“материкові китайці”

У перші 40 років перебування при владі Гоміньдану «тайванці» практично повністю були виключені з політичного процесу, незважаючи на те, що вони становили більшість населення. У цей період «тайванці» і «материкові китайці» були досить чітко розділені на окремі соціально-політичні спільноти, що живлять один до одного взаємну недовіру. Це поділ було посилено політичними репресіями з боку «материкових китайців», що мають на меті забезпечити собі контроль над політичним життям країни.

Зі скасуванням воєнного стану обмеження на політичну участь «тайванців» були нівельовані. В кінці 1980-х років була утворена ДПП, що пропагує тайванський націоналізм і сепаратизм, що уравновесило вплив «материкових китайців». Поступово «тайванці», що володіють більш високим економічним статусом, та й чисельною перевагою, стали домінувати в політичному процесі Тайваню. Сьогодні «тайванці» складають більшість в ГМД, ДПП, ПНП, в той час як «материкові китайці» представляють більшість лише в НП, що займає досить маргінальне становище в політичному житті країни. Однак «материкові китайці», які сприйняли посилення «тайванців» в політичному житті досить спокійно, не піддаються якій би то не було дискримінації. Конфлікти по цій лінії розколу не фіксувалися і ймовірність їх виникнення в найближчому майбутньому вкрай мала.

Це стає очевидним, якщо врахувати процеси трансформації існуючої і пошуку нової надетнічної ідентичності тайванського суспільства, яка збігалася б з національними кордонами, що відбуваються на тлі боротьби за повне визнання Тайваню як суверенної держави.

Посилання на основну публікацію