Східне узбережжя Африки

На заході Індійський океан омиває береги Африканського континенту. На всьому протязі від п-ва Сомалі на півночі, до мису Доброї Надії на півдні цей величезний ділянку суші особою звернений до океанічних вод. Тут немає окраїнних і внутрішніх морів, великих заток. Усюди до материка підступає океан, і стоячи спиною до суші, ви можете милуватися його безкрайньої красою і величчю.

Тут чимало цікавих місць і красивих пейзажів, якими не втомлюєшся восхщаться. Ласкаві води океану і клімат цих місць сприяли бурхливому розвитку багатьох форм життя. Особливо прекрасні острови, розташовані в безлічі на північ від о.Мадагаскар. Але про них розповідь – на іншій сторінці.

 

Берегова лінія на всьому протязі порізана слабо, утворюючи бухти і невеликі затоки лише в місцях впадання нечисленних річок і річечок, найбільші з яких – Джуба, Тана, Замбезі, Лімпопо. Обривисті береги і скелі гірських місць і височин змінюють низькі побрежье дельтових ділянок і рівнин.

Уздовж усього восточноафриканского узбережжя курсують теплі океанічні течії. На півночі – Сомалійське, несучий води на південь до зустрічі з потужним Міжпасатним противотечением (в районі Коморських, Сейшельських острівних ланцюгів), далі, від Мадагаскару починаються Мозамбіцька течія, що продовжує гнати теплу воду далі, на південь. Південніше Мадагаскару це протягом плавно переходить протягом мису Голкового.

Донний ландшафт тут теж рельєфний і різноманітний. На всьому протязі материка шельфових зона не відрізняється великою шириною. Глибини понад 200 м починаються в декількох кілометрах від берегової лінії, проте глибоководні жолоби і западини (за винятком Сомалійською і Мозамбіцькій улоговин) відсутні. Лише на півночі, у краю п-ва Сомалі близько до побережжя підступають багатокілометрові глибини. Острови в шельфовій зоні материка зустрічаються рідко. У середній частині (район Мадагаскару) великі скупчення груп островів вулканічного походження і осколки материка. Тут численні різні коралові споруди і освіти – рифи, атоли, коралові острови.

Кліматичні умови надзвичайно сприятливі для розвитку водної фауни на всьому протязі африканського узбережжя Індійського океану, особливо в його середній, тропічній зоні. Лише на південній і північній краях Африки є зони субтропічного клімату.

Виходячи з усіх “теплих” слів, що були сказані про описуваному регіоні Індійського океану і африканського материка вище, можна зробити висновок про процвітання всіх форм життя в прибережних водах цих місць.
Майже всі тропічне узбережжі Африки покрито мангровими чагарниками, поступливими в море коралових рифів, з характерним для коралових спільнот набором безхребетних тварин і риб. Тут мешкають барвисті плоскі черв’яки турбеллярии, що нагадують у воді строкатих метеликів на квітучому лузі, безліч різних молюсків – голкошкірих, черевоногих, головоногих і т.д. Багато видів ракоподібних тварин (креветки, краби, омари, лангусти), величезна різноманітність рибного світу (більше 400 видів). Днем над коралами миготить всіляка рибна дрібниця, а вночі риф засинає. Лише риби-білки (або риби-солдати) проявляють активність з настанням заходу.
Великі хижаки – ставриди, тунці, акули, скати та інші полюють тут день і ніч, добуваючи собі корм у вигляді більш дрібних донних тварин і риб’ячої дрібниці.

У водах Коморських о-вів, північніше Мадагаскару знаходиться місце проживання древньої риби целаканта (латимерії), яку вчені вважали вимерлої мільйони років тому аж до 1938 року, коли був спійманий перший примірник цієї дивовижної кистеперої риби. Є думка у вчених колах, що саме від таких риб відбулися істоти, першими почали освоєння суші і покинули колись давним-давно морську колиску.

Трохи інакше виглядає життя в прибережних водах півдня Африки. Тут більш прохолодні океанічні води внесли вклад у формування форм підводної флори і фауни.

У цих місцях безліч акул, як втім, і у всіх водах уздовж материка. Проте лише на півдні зустрічається у великих кількостях дивовижний вид – пилонос акула, що має подібно рибі-пилі і скату-пилонос МЕЧЕВИДНОГО рило з відростками-зубами. Часом дуже складно відрізнити ската-пилонос від пилонос акули. Головна відмінна риса – розташування зябрових щілин на тілі (у акул вони збоку, а у скатів – на череві) а також пристрій грудних плавців (у скатів вони зрослися з тілом). На самому півдні континенту можна зустріти дуже рідкісних очкових пінгвінів, які в даний час занесені в Червону Книгу та охороняються законом. Вони живуть в колоніях і здобувають собі прожиток підводним полюванням на рибу.

Східне узбережжя Африки
Акулячий світ представлений на східному узбережжі Африки дуже багато і разнообразно.Здесь можна зустріти багатьох відомих хижачок – велику білу, тигрову, піщану, сіру бичачу (Тупорилі), длінноплавніковую, синю (блакитну), молотоголових, мако, велика видова кількість рифових і сірих акул . Багато і донних видів акул, в т.ч. няньки, зеброві та інші. Африканське узбережжя, особливо в його тропічній і південній частинах вважається одним з найбільш акулонебезпечних місць для людини, поряд з такими районами, як Флорида і Австралія.
Часті випадки нападу на людей в районі Кейптауна, на Сейшельських островах і в багатьох інших місцях, які можна сміливо назвати райськими місцями туристичного відпочинку, якби не постійне нагадування про грізних щелепах мешкають тут хижачок.

Втім, як і у всіх тропічних морях, тут можна зустріти не тільки акул, але й інших небезпечних водних жителів – пекучих кубомедуз і фізалій, отруйних молюсків конусів – володарів шикарних раковин та інших підводних мешканців, зустріч з якими може обернутися неприємностями.
Але я не хочу лякати вас моторошними розповідями і страшними історіями. Дотримуючись відомі запобіжні заходи, туристи в повній мірі можуть насолоджуватися місцевими краєвидами і красою підводного світу. Адже навіть через поранення об гострі камені і осколки раковин страждають більше людей, ніж від усіх морських тварин разом узятих.

Посилання на основну публікацію