Субрегіони і країни зарубіжної Європи в сучасному світі

Зарубіжну Європу ділять на окремі частини, або субрегіону. Розрізняють Західну і Центрально-Східну Європу. До складу Західної Європи входять 24 держави з населенням в 380 млн чоловік. Це капіталістичні держави. До складу Центрально-Східної Європи входять 15 країн з населенням в 130 млн чоловік. Це постсоціалістичні країни, які до кінця 80-х рр. входили у світову систему соціалізму. Але в документах ООН Західну Європу прийнято поділяти на 4 субрегіону: Північну, Західну, Південну і Східну. До Північній Європі відносять Скандинавські країни, Данію, Фінляндію і країни Балтії. До Західній Європі – Франції, ФРН, Великобританію, країни Бенілюксу, Австрію та Швейцарію. До Південній Європі відносяться всі Середземноморські країни, а до Східної – Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія і Болгарія.

ФРН – найпотужніше в економічному відношенні держава Західної Європи. Входить до складу «великої сімки», відіграє значну роль в європейській і світовій економіці та політиці. ФРН була утворена у вересні 1949 р шляхом об’єднання американської, французької та англійської зон окупації Німеччини після її поразки у Другій світовій війні, 7 жовтня 1949 на території східної, радянської зони окупації була проголошена НДР. Вальтер Ульбріхт, Еріх Хонекер, Егон Кренц – секретарі ЦК СЄПН. Листопад (з 10-11) 1989 – падіння Берлінської стіни (була споруджена 12-13 серпня 1961), 3 жовтня 1990 узаконено об’єднання Німеччини. Одночасно були об’єднані Західний і Східний Берлін. Західний Берлін був самостійною політичною територією під контролем США, Англії, Франції. У 1991 р об’єднаний Берлін був оголошений столицею єдиної Німеччини.

Найважливіша особливість економіко-географічного положення ФРН – його центральність, розташування на перехресті Трансєвропа-ських і торгово-транспортних шляхів широтного і меридиального напрямків, наявність широкого виходу до Балтійського і Північного морів, можливість використовувати міжнародні річки, як Рейн і Дунай, пряме сухопутне сусідство з дев’ятьма країнами Західної, Північної та Східної Європи. Об’єднання Німеччини поліпшило її ЕГП і геополітичне положення. Член НАТО, ЄС.

Державний устрій: парламентська республіка з двопалатним парламентом (бундестаг і бундесрат), з урядом на чолі з канцлером (з 1998 р – Герхард Шредер). Президент (Хорст Келлер) виконує представницькі функції. ФРН – федеративна держава, що складається з 16-ти федеральних земель (областей), кожна з яких має свій уряд і виборні органи законодавчої влади (ландтаг).

Населення – 81,8 млн чоловік. Найбільша за чисельністю країна Зарубіжної Європи. Демографічна ситуація складна. На початку 70-х рр. смертність стала перевищувати народжуваність. Сильною депопуляції вдається уникнути завдяки постійній трудової імміграції і великій кількості біженців.

7 млн іммігрантів – 9% всіх жителів. Щільність населення висока (230 чол. На 1 км2), є райони з щільністю населення в 10002000 чол. на 1 км2. ФРН – одна з найбільш урбанізованих країн світу, що займає 1-е місце в регіоні за кількістю міських агломерацій різного рангу. Німеччина – країна старовинної міської культури. Деякі її поселення ведуть свій родовід з часів Римської імперії, але більшість з них виникло в середні століття в якості фортець, феодальних резиденцій, університетських центрів, вільних міст. Вони зберегли риси давніх епох. Деякі німецькі міста прославилися як виробники будь-яких всесвітньо відомих виробів: Золінген – металевих; Ієна – Оптомеханические; Гота -картографіческіх; Гейдельберг і Геттінген – університетські міста, Веймар – місто-музей, пов’язаний з іменами Гете і Шіллера, Ф. Ліста, І. Г. Гердера. Більш великі міста – Ганновер, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Лейпциг відомі своїми ярмарками міжнародного рівня.

Господарство ФРН на високому рівні. За обсягом ВВП поступається тільки США, Китаю і Японії, а за показником ВВП з розрахунку на душу населення входить в «першу десятку» провідних країн світу. Як член Європейського Союзу ФРН бере найактивнішу участь в західноєвропейської інтеграції. Головну роль в економіці країни відіграють ТНК. Серед 50-ти найбільших промислових компаній світу – 7 німецьких. У п’яти галузях світового господарства німецькі компанії входять в десятку перших. У хімічній промисловості – це концерни БАСФ, «Хезст», «Байєр». В електротехніці – «Сіменс», «Роберт Бош», в автомобілебудуванні – «Даймлер-Бенц» і «Фольксваген», в чорній металургії – «Тіссен» і «Маннесманн», в легкій промисловості – «Адідас».

За розмірами промислового виробництва ФРН займає 4-е місце в світі, поступаючись тим же США, Китаю, Японії. Галузі – вугільна, металургійна, металомісткої машинобудування, виробництво озброєнь, електротехнічна, хімічна. У міжнародній спеціалізації відіграють помітну роль машинобудування та хімічна промисловість. Паливно-енергетичне господарство орієнтоване на вітчизняний кам’яне і буре вугілля, на імпортну нафту і природний газ. В електроенергетиці головна роль належить ТЕС, але значення АЕС також досить велике. 19 АЕС виробляють 30% всієї електроенергії, знаходяться в густонаселених міських агломераціях, на Рейні і його притоках.

Сільське господарство ФРН відрізняється високим рівнем механізації та хімізації. Тваринництво, наприклад, дає приблизно 70% всієї товарної продукції. Розводять головним чином молочну худобу і свиней. Рослинництво не тільки забезпечує тваринництво кормами, воно майже повністю забезпечує населення продуктами харчування: пшеницею, ячменем, картоплею, цукровим буряком. Сімейна ферма -основной тип сільськогосподарського підприємства.

У ФРН високо розвинуті всі види транспорту, але перевага віддається автомобільному транспорту. Німецькі «автобани» відносяться до кращих в Європі. Такі традиційні види транспорту, як залізничний і внутрішній водний, теж мають важливе значення. Річковий порт Дуйсбург займає 1-е місце в світі по вантажообігу. Для міжнародних торговельних зв’язків широко використовуються і морські порти (Гамбург).

Невиробнича сфера. Значна частина економічно активного населення зайнята в державному апараті, освіті, охороні здоров’я, оптової та роздрібної торгівлі, туризмі та готельному сервісі, в науці і культурі. Дуже велику роль відіграють фінансові та банківські послуги, ділові та побутові послуги. У число 50-ти найбільших банків світу входять 8 німецьких. «Дойче банк» – найбільший з них.

Зовнішні економічні зв’язки мають для ФРН винятково велике значення. Друге місце в світі після США займає ФРН по загальному обороту зовнішньої торгівлі. Вона є найбільшим експортером капіталу. Зовнішньоекономічні зв’язки – з країнами ЄС, США, Канадою, Японією, Росією.

До головних районам сільського господарства, рекреації і туризму відносяться правобережжі Дунаю в Баварії, в поясі середньовисотних гір; передгір’ї Альп; Балтійське узбережжя, гори Гарца, Саксонська Швейцарія на Ельбі – зони відпочинку і туризму.

За кількістю охоронюваних природних територій ФРН перевершує всі країни Західної Європи. Таких територій в країні 472, а їх загальна площа сягає 88 тис. Км2, або 1/4 всієї території країни. Це природні ландшафти, природні парки, яких в країні 61. Ці парки знаходяться головним чином в гірничо-лісових районах (Баварський ліс, Франконский ліс, Тевтобурзький ліс та ін.). У ФРН приділяється велика увага регіональної політики з метою «реанімації» старопромислових районів, розвантаження агломерацій, вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку окремих районів країни. Наприклад, колишня НДР, на частку якої припадає 30% площі і 19% населення. Великі капіталовкладення на тривалі терміни направлені в цей східний регіон Німеччини.

Посилання на основну публікацію