Соціалістична Чехословаччина

Межі довоєнної Чехословаччини були відновлені і навіть дещо розширені за рахунок Угорщини, але Закарпатська Україна відійшла до Радянського Союзу. Проблема німецької меншини була вирішена шляхом масового виселення судетських німців. Відбувся обмін населенням між Чехословаччиною та Угорщиною. На парламентських виборах, що відбулися 27 травня 1946, до яких були допущені лише партії Національного фронту, комуністи отримали менше 40% голосів. Антифашистськими партіями було сформовано уряд Національного фронту, а президентом обрано Едвард Бенеш. В результаті внутрішньополітичної кризи в лютому 1948 року він був змушений поступитися своєю посадою голови Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ) Клементу Готвальду. Монополізувала владу компартія проголосила курс на будівництво соціалізму.

Отримавши практично необмежену владу в країні, комуністичний уряд ухвалив новий закон про вибори, який передбачає єдиний список кандидатів із заздалегідь розподіленими місцями для партій прокомуністичного Національного фронту. На виборах в травні 1948 року цей єдиний список кандидатів отримав 90% голосів виборців в Чехії і 86% в Словаччині. Незабаром була прийнята нова конституція Чехословаччини, створена за зразком радянської. У березні 1953 року президентом країни став Антонін Запотоцкий, пост прем’єр-міністра отримав Вільям Широкий.

В кінці 1940 – початку 1950-х років. Чехословаччина відчувала сильний вплив СРСР: внутрішньополітичні процеси безпосередньо залежали від обстановки в Радянському Союзі. Сталінськими методами проводилися політичні репресії і партійні «чистки», жертвами яких стали понад 200 тисяч людей. У 1949 році Чехословаччина стала членом РЕВ, а в 1955 році – Організації Варшавського договору. У листопаді 1957 генеральним секретарем КПЧ і президентом країни став Антонін Новотний, для якого були характерні догматизм і авторитарний стиль керівництва. У 1960 році була прийнята нова конституція, яка змінила назву країни на Чехословацьку Соціалістичну Республіку (ЧССР). Разом з тим «відлига», що почалася в СРСР, відбивалася на політичну обстановку в Чехословаччині: розвінчування культів Сталіна і Готвальда неминуче розхитував основи комуністичної ідеології.

Посилання на основну публікацію