Скіфські скарби

У безкраїх степах Північного Причорномор’я, Приазов’я і в Криму в VII-III століттях до н. е. мешкав кочовий народ – скіфи. Ще й зараз на цих територіях можна побачити поховальні споруди у вигляді високих насипів – курганів, своєрідних земляних пірамід скіфської епохи.

Давньогрецький історик Геродот, сучасник скіфів, що жив в V столітті до н. е., першим описав уклад життя, звичаї, вірування скіфів і їх війни з перським царем Дарієм. Тоді ж утворилося їхнє перше велике об’єднання, що включало ряд кочових і землеробських племен, – так звана Скіфія. Тому цей період історики і називають скіфським.

Багато предметів, створені скіфами і є справжніми світовими шедеврами, були знайдені в курганах. Як і інші стародавні народи, скіфи вірили в загробне життя, тому в могилу знатного скіфа, проводжаючи його в останню путь, клали не тільки особисті речі, а й коней, слуг, наложниць і дружину (яких перед цим вбивали), а також прикраси, предмети побуту, всіляку начиння. Над похованням насипали земляний пагорб – курган, розміри якого, як правило, залежали від впливу і багатства покійного.

«Степові піраміди» ще в давнину манили любителів легкої наживи. Тому багато скіфських поховання вчені знайшли вже розграбованими. Проте протягом двох останніх століть кургани не раз підносили археологам сюрпризи у вигляді уцілілих безцінних скарбів.

Саме скіфські побут, релігія і перекази були тим середовищем, яка живила художнє чуття майстрів. Найбільш знатні скіфи замовляли прикраси у грецьких майстрів. Елліни досягли небувалих висот в ювелірному мистецтві.
Форма і сюжети золотих і срібних речей були традиційно скіфськими. Їх головними персонажами були тварини. Зображення в скіфському звіриному стилі відрізняються чітко акцентованими ознаками, за якими їх можна безпомилково віднести до скіфської культури, яка залишила яскравий слід в спадщині кочового світу Великої Євразійського степу. Багато предметів, знайдені в курганах, створені самими скіфами, інші справжні шедеври торевтики (мистецтва художньої обробки дорогоцінних металів) – виконані грецькими майстрами в античних містах-колоніях: Ольвії, Тирі, Херсонесі, Пантікапеї.
Отже, в кінці V-IV століть до н. е. в Північному Причорномор’ї виникає своєрідний феномен – скіфо-античне мистецтво. В кінці IV століття до н. е. – I столітті н. е. на майстрів-ювелірів античних міст робили великий вплив східні культури, що було пов’язано з походами Олександра Македонського. У виробах з дорогоцінних металів все частіше стали застосовуватися дорогоцінні камені, кольорові емалі і скло.

Перші скарби скіфських курганів з території України стали надходити в Петербург з середини XVIII століття. У 1763 році був розкопаний скіфський царський курган VI століття до н. е. поблизу сучасного Кіровограда. Знайдені золоті прикраси губернатор Новоросійського краю подарував Катерині II. Протягом XIX – початку XX століття з курганів Куль-Оба, Чортомлик, Солоха та ін. В Петербург були вивезені видатні історичні коштовності – шедеври мистецтва світового рівня. Вони потрапили в Ермітаж і склали основу його скіфо-античної колекції.

До числа перших скіфських царських курганів, розкопаних в 1830 році, відноситься курган Куль-Оба (по-татарськи – «пагорб попелу»). Він знаходиться в шести кілометрах від Керчі по дорозі на Феодосію. Саме тут було знайдено електрова (сплав золота і срібла) ритуальний посуд. На ньому невідомий майстер зобразив сцени з скіфського життя. На першій сцені воєначальник, спираючись на спис, вислуховує стоїть перед ним на колінах воїна, на другий – скіф натягує на цибулю тятиву, на третій – скіф накладає пов’язку на ногу іншому воїну, а на четвертій показано лікування хворого зуба. Цілком можливо, ці сцени ставляться до життя самого скіфського царя, похованого в кургані.
Завдяки знахідці вчені вперше отримали уявлення про життя скіфів, їх зовнішній вигляд, одязі, озброєнні. З темряви століть постають довговолосі, бородаті скіфи в шкіряних або лляних куртках з поясом і в довгих штанах. Їх взуття – м’які короткі чоботи, перехоплені у щиколоток ремінцями, на голові – гострі повстяні шапки, що нагадують башлик. Вони озброювалися коротким мечем – акінаком, мали лук і стріли, які укладали в спеціальний футляр – горить, у них були списи і чотирикутні щити. На золотий оббивці горита з цього ж кургану висічено ім’я грецького майстра Порнаха, що є випадком унікальним.
В Ермітажі зберігаються шедеври, знайдені при дослідженні курганів на Таманському півострові. Ці кургани V-IV століть до н. е. розкопувалися в 1875-1878 роках і відомі під назвою Сім братів. Пристрій гробниць майже таке ж, як і в Куль-Обидві. Характерні риси скіфського звіриного стилю збереглися на кінської збруї і на зброю. В одному з курганів знайшли срібну прикрасу панцира – орел з розпростертими крилами, а над ним – фігури оленя і оленя.
Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України) має сьогодні найбагатшою колекцією скіфського золота, яка налічує близько сорока тисяч експонатів і не має рівних у світі. Серед старожитностей – ювелірні вироби, прикраси для одягу, зброї, кінського спорядження, культові та побутові предмети. До унікальних експонатів IV століття до н. е. відносяться: золота пластина горита (курган в р Мелітополі) із зображеною на ній сценою з міфу про давньогрецького героя Ахілла, срібна чаша з кургану Гайманова могила (Запорізька обл.) зі сценами переговорів скіфських царів; золотий шолом (Передерієва могила, Донецька обл.) із зображенням скіфських воїнів.

Знаменита золота пектораль стала своєрідною візитною карткою музею. Це нагрудна прикраса скіфського царя з кургану Товста могила (Дніпропетровська обл.). Справжньою сенсацією в археологічному світі стали розкопки в 1971 році цього кургану, явівшіе світу шедевр античної торевтики. На триярусній пекторалі сорок вісім мініатюрних рельєфних фігурок. Сцени полювання на хижих звірів перемежовуються з флористичними мотивами і побутовими сценами. З дивовижною майстерністю зображені фантастичні істоти з тулубом лева і головою орла – грифони. У центрі композиції – сцена, у верхньому ярусі якої зображені скіфи, що шиють ритуальний одяг – хутряну куртку. Автор знаменитої знахідки і перший її дослідник Б. Н. Мозолевський вважав, що на трьох її ярусах зображені сцени підготовки до свята весняного рівнодення і таїнство жертвопринесення. Інший київський дослідник С. М. Павуків припустив, що це священний солярний календар, створений близько двох з половиною тисяч років тому і, як він стверджує, неймовірно точний на ті часи. Однак що приховано в символіці і образах пекторалі, все ще залишається загадкою. Найвища техніка виконання виробу, його краса справляють сильне емоційно-художній вплив на глядача.
Скіфо-античне мистецтво – одна з найбільш яскравих сторінок стародавньої історії народів, які населяли територію України. Вони залишили для нащадків чудові шедеври скіфської матеріальної культури.

І сьогодні інтерес до скіфського спадщини не вщухає. Але виявляється він не тільки в кращих виставкових залах світу, куди музеї періодично привозять «скіфські» експозиції. З розпадом Радянського Союзу і в Росії, і в Україні фінансування археологічних досліджень різко скоротилося. Нішу тут же зайняли чорні археологи, для яких скіфське золото – найприбутковіший напрямок діяльності. У зв’язку з цим слід згадати про те, що сталося в 1862 році, коли археолог Забєлін досліджував курган Чортомлик. Під час розкопок вчений виявив скелет, що належав древньому грабіжникові. Судячи з усього, чорному археологу вдалося дістати з поховання золото, проте тунель обрушився, і грабіжник був похований разом з видобутком.

Посилання на основну публікацію