Зміст статті
Значення сільського господарства в економіці області
Сільське господарство відносять до провідних галузей економіки Харківської області. Стан справ у ньому впливає на забезпечення продовольством регіону, рівень і якість життя населення, формуванню експортного потенціалу держави, стабільну роботу галузей, які споживають сільськогосподарську продукцію і постачають засоби виробництва для аграрного сектору економіки.
У масштабі України на Харківську область припадає 3,9 сільського населення і 5,8 % сільськогосподарських угідь, а питома вага області в загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства України стабільно утримується на рівні 5-6 %. Харківщина спеціалізується на виробництві:
- зерна;
- соняшнику;
- цукрового буряку;
- овочів і картоплі;
- м’яса;
- молока та яєць.
Передумови розвитку сільського господарства. Типи сільськогосподарських підприємств
Розвитку сільського господарства в області сприяє природно-кліматичний чинник — наявність родючих, переважно чорноземних ґрунтів, достатня кількість зволоження для більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, добра забезпеченість теплом і сонячним світлом. Науковим забезпеченням агропромислового виробництва займаються сім наукових дослідних інститутів (НДІ) сільськогосподарського профілю.
Відносно висока густота сільського населення дозволяє залучати до сільськогосподарського виробництва необхідні трудові ресурси. У сільському господарстві зайнято 4,5 % економічно активного населення. Люди працюють як на сільськогосподарських підприємствах, так і у власних господарствах. При цьому частка сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції галузі складає близько 60% і поступово зростає.
Це треба знати
- Ферма (фермерське господарство) — організаційна форма агро-економіки, основу життєдіяльності якої складає праця власників землі та членів їх сімей. Наймана праця використовується порівняно мало.
- Кооператив — це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності на основі власного чи орендованого майна.
Згідно з Указом Президента України в області реформовано всі 440 колективних сільськогосподарських підприємств. Власниками земельних паїв стали 252 тис. громадян.
Аграрний комплекс області орієнтовано на створення велико-товарних сільськогосподарських підприємств, здатних за рахунок залучення інвестицій для їх розвитку впроваджувати сучасні технології та засоби виробництва і виробляти конкурентоспроможну продукцію. Тому в області скорочується чисельність сільськогосподарських підприємств, а їх середній розмір землекористування зростає.
В області проводиться комплекс заходів з оновлення технічної бази, технологічного переоснащення виробництва в галузях рослинництва та тваринництва, зменшення споживання енергоресурсів шляхом використання для отримання енергії біомаси з органічних відходів виробництва сільськогосподарської продукції (агрофірма «Лан» Барвінківського району, «Кросс-Зорн» Харківського району та інші підприємства). Площа сільськогосподарських угідь області — 2,4 млн га, у тому числі 1643 тис. га рілля. Частка сільськогосподарських угідь і рілля в структурі земельних ресурсів області вищі, ніж у середньому в Україні. Особливо високою розораністю відрізняються південні степові райони, де частка рілля сягає 70 %, Дергачівський, Ізюмський і Зміївський райони через природпі особливості мають розораність близько 40 % (подивиться но карту в атласі і дайте відповідь чому так).
Частка рослинництва в структурі виробництва валової сільськогосподарської продукції в останні роки зросла і складає близько 68 %, що пояснюють значним падінням виробництва продукції тваринництва.
Галузі рослинництва
У структурі посівних площ на Харківщині традиційно переважають зернові культури. Їх висівають на площі 980 тис. га. Далі йдуть такі культури:
- соняшник 345 тис. га,;
- кормові культури — 134 тис.;
- картопля — 77 тис.;
- овочі — 28 тис.;
- цукрові буряки — 25 тис. га.
Збільшилася у 2 рази площа посівів соняшнику, у той же час значно скоротилися площі, зайняті цукровим буряком і кормовими культурами, через особливості ринку сільськогосподарських продуктів. За рахунок технічного оновлення виробництва, впровадження новітніх технологій, збільшення обсягів внесення мінеральних добрив, застосування якісного посівного матеріалу кращих високоврожайних сортів і гібридів сільськогосподарських культур забезпечене суттєве зростання обсягів виробництва і підвищення врожайності зернових, олійних і овочевих культур.
Провідною галуззю рослинництва залишається зернове господарство. В області вирощують:
- озиму та яру пшеницю;
- жито;
- ячмінь;
- овес;
- кукурудзу;
- просо;
- гречку.
Середньорічні обсяги виробництва зерна в останні роки перевищили 2,5 млн. т. при урожайності 28 ц/га. Крім соняшнику, по групі олійних культур вироблено значно більше, ніж у попередні роки, сої — 38,7 тис. т.
Харківщина має можливості для збільшення виробництва цукру до обсягів близько 3 млн. т., або 100 кг. на одного мешканця області. Але на сьогодні площі, зайняті цукровим буряком, скоротилися в 5 разів. Вочевидь, це стало економічно не вигідно.
Найбільше цю культуру вирощують у північно-західній лісостеповій зоні Харківщини. Разом із лісостеповими районами вирощуванням цукрового буряку займаються селяни Лозівського, Близнюківського, Сахновщинського районів у степовій частині області. Загальний обсяг вирощування цукрового буряку складає близько 1,1 млн. т., а їх урожайність – 237 ц/га.
Також кількаразового зменшення посівних площ залишили кормові культури:
- кормові трави;
- коренеплоди;
- баштанні;
- зернофуражні.
Це пояснюють значним скороченням поголів’я великої рогатої худоби і свиней.
Тваринництво
Скорочення поголів’я худоби зумовлює необхідність запровадження нових підходів до розвитку цієї важливої галузі. На перше місце виходять такі фактори, як якість і конкурентоспроможність тваринницької продукції. Це спонукає до активнішого впровадження на фермах і тваринницьких комплексах області сучасних технологій виробництва молока і м’яса, продукції птахівництва, посилення уваги до селекційно-племінної роботи, розвитку виробництва кормів.
Тваринництво на Харківщині представлене:
- скотарством (192,0 тис. голів, у тому числі корів — 98,6 тис.);
- свинарством (246,4 тис.);
- вівчарством (62,3 тис.);
- птахівництвом (8411,6 тис. голів);
- бджільництвом;
- конярством тощо.
Надій молока на одну корову в середньому по господарствах області досягає 4551 кг. Це один з кращих показників в Україні. Усього в області виробляють близько 510 тис. т молока щорічно. Більше 5 тис. кг. молока в розрахунку на одну корову отримують тваринники Зміївського, Ізюмського, Куп’янського та Чугуївського районів, а по Дворічанському та Красноградському районах цей показник перевищив шеститисячний рубіж.
У молочному скотарстві головним напрямком розвитку є обладнання молочних ферм молокопроводами або доїльними залами в комплексі з охолоджувальними установками. Це повністю виключає контакт виробленого молока із зовнішнім середовищем і забезпечує таким чином його високу якість.
Свинарство — друга за важливістю галузь тваринництва.
Як і скотарство, свинарство розвивається в усіх районах області. Для розвитку цієї галузі є достатня кількість кормів: фуражне зерно, картопля, відходи харчової промисловості.
Це цікаво
На новій промисловій основі здійснюється виробництво м’яса свиней на агрокомбінаті «Слобожанський» Чугуївського району. Завершується будівництво комплексу з закінченим циклом виробництва м’яса свиней в агрофірмі «Світанок» Hововодолазького району, розрахованого на одночасне утримання до 25 тис. голів. Будуються свинокомплекси у Дворічанському та Первомайському районах.
Найшвидшими темпами в останні роки розвивається птахівництво. Птахофабрики області стабільно забезпечують потребу населення і підприємств харчової промисловості щодо харчових яєць, виробництво яких складає до 985 млн штук на рік. Нові потужності з виробництва м’яса курей-бройлерів створені в Балаклійському та Нововодолазькому районах.
Перспективним напрямком забезпечення сировиною потреб переробної промисловості області стало вівчарство. Сільгосппідприємства області розпочали активну роботу з розвитку цієї галузі, і нині чисельність овець досягла 11 тис. голів. Крім того, вівчарство в найближчому майбутньому має стати важливим джерелом поповнення м’ясних ресурсів області.
Усі галузі тваринництва щорічно постачають до столу харків’ян близько 90 тис. т м’яса в забійній вазі.
Райони сільськогосподарської спеціалізації
У Харківській області з урахуванням природних і економічних умов можна виділити чотири сільськогосподарські райони: лісостеповий, степовий східний, степовий південний і приміський.
Лісостепова сільськогосподарська зона охоплює:
- Золочівський;
- Богодухівський;
- Краснокутський;
- Нововодолазький;
- Коломацький;
- Валківський;
- Вовчанський райони.
Вона спеціалізується на:
- скотарстві;
- буряківництві і зерновому господарстві;
- свинарством;
- птахівництвом;
- овочівництвом;
- картоплянством;
- садівництвом.
Степова східна сільськогосподарська зона включає:
- Балаклійський;
- Барвінківський;
- Борівський;
- Великобурлуцький;
- Дворічанський;
- Ізюмський;
- Куп’янськи;
- Шевченківський райони.
Тут спеціалізуються на скотарстві, зерновому господарстві, буряківництві, що поєднуються зі свинарством, птахівництвом, вівчарством, вирощуванням соняшнику, кукурудзи, гречки.
Степову південну сільськогосподарську зону складають:
- Первомайський;
- Зачепилівський;
- Красноградський;
- Кегичівський;
- Сахновщинський;
- Лозівський;
- Близнюківський райони.
Його спеціалізація в цілому схожа з попереднім районом, ало тут зростає роль садівництва й овочівництва.
Особливу спеціалізацію має приміська сільськогосподарська зона, яка охоплює Зміївський, Дергачівський, Харківський, Чугуївський і Печенізький райони, які розташовані в безпосередній близькості від Харкова. Ці райони спеціалізуються на молочному скотарстві та овочівництві в комплексі зі свинарством, птахівництвом, вирощуванням фруктів, зерна, кормових культур.
Така схема спеціалізації сільського господарства існувала ще на початку 1990-х pp. Зміни, що відбулися у сільському гocподарстві області в умовах ринкової економіки, потребують детального аналізу як фахівцями-аграріями, так і географами.