Штучний дощ і людина

У всі часи людина ставився до дощу, як до явища, яке не підвладне підпорядкування. Але сучасні технологічні розробки дозволили і цей унікальний природний феномен зробити цілком реальним.

Загальновідомо, що природний дощ це краплі, що випадають з хмар, а що собою являє штучний дощ ?! За хімічною структурою і фізичними властивостями обидва ні чим не відрізняються. Відмінності лише в контролі, тому що навіть спосіб, яким викликається дощ, йде в одному напрямку – потрібні хмари, що переростають в дощові хмари. А ось для утворення хмар необхідні спеціальні температурні умови, при яких допускається формування дощових крапель.

Викликати дощ штучно можна двома способами:

Використання хмар, наявних на небі.

Якщо на небі є в наявності хмари, насичені вологою, то застосовується метод розпилення хімічних речовин, таких як срібло в різних з’єднаннях (наприклад, йодисте срібло), азотна кислота або гранули сухого льоду. Ці речовини розпорошуються за допомогою цілої авіабригади, яка піднімається над хмарами. Метод цей носить цікаву назву – «засівання хмар». Але останні кілька років біологи стали бити на сполох у використанні цих речовин, так як вони є токсичними і небезпечними, як для навколишнього середовища, так і для людей.

Створення хмар штучно.

Це дуже трудомісткі і витратні методи, які практично не дають ефективних результатів. Вчені намагалися створити хмари наступними прийомами:

  • першій установкою генерації хмар став метеотрон, який був винайдений ще в 1961 році французьким ученим, він створював дуже сильний потік теплого повітря і викликав циклон, а вчені СРСР в 1967 році пішли далі і використовували той же принцип, створюючи гаряче повітря авіадвигунами з турбореактивними властивостями;
  • метеотрон і штучний дощ
  • другим, більш вдалим прийомом стало розташування, в пустелях спеціальних пластин чорного кольору, які притягують тепло і викликають сильний конденсат, який утворює дощові хмари. Ці розробки ведуться, до цього дня, американськими, ізраїльськими та бельгійськими вченими;
  • третій і останній з розробок метод, який використовується німецькими та швейцарськими вченими – інфрачервоні лазерні установки, які в небі створюють азотну кислоту і не дають освіченим крапельок випаруватися.

Додатково зараз ведеться швейцарськими вченими випробування установок, які збирають іони з негативним зарядом і які можуть викликати дощ, але результати поки не розголошуються

Будь-який з цих прийомів і методів дуже далекий від створення дощу, наближеного до природними властивостями. Крім того, кожен з них становить певну небезпеку для планети, та й є вони настільки дорогими, що їх існування ставиться під сумнів.

Розробки по утворенню штучного дощу ведуться довгі роки, над ними працюють практично всі розвинені країни світу, але ідеального і простого способу і по сьогоднішній день не існує. І все-таки залишається надія, що людство незабаром зможе управляти таким приголомшливим атмосферним явищем, як дощ.

Посилання на основну публікацію