Що таке грунт

Одним з новоутворень сформованих в результаті процесів у біосфері є – грунт. Грунт – або верхній родючий шар землі. Людина почала обробляти грунт і обробляти близько свого житла рослини приблизно 8000 років тому. Зерна пшениці археологи знаходять на стоянках людей кам’яного віку. Всі тканини стародавнього Єгипту, Індії, знайдені в похованнях і розкопках – лляні. Пізніше в культуру увійшло просо, коноплі, жито, а зараз людство використовує майже 2000 видів культурних рослин. Вся сучасна цивілізація – дітище цієї революції. Необхідність обробляти землю викликала до життя виробництво сільськогосподарських знарядь. Виникла астрономія: треба було знати зміни пір року, дня і ночі, терміни розливу річок. Геометрія народилася з потреби нарізати ділянки землі, прокладати зрошувальні канали. Нарешті, у міру того як вільних земель ставало менше, а старі землі виснажувалися, волею – неволею з’явилися перші правила для хлібороба – початку сільськогосподарської науки. До кінця 19 століття грунт вважали просто верхнім геологічним шаром Землі і не бачили різниці між нею і, наприклад, чорними глинами, залягають іноді в декількох десятків метрів від поверхні. Наука про грунті народилася в 1883 році, коли вийшла книга В.В. Докучаєва «Російський чорнозем». Докучаєв Василь Васильович довів, що грунт – не мертва порода. Вона живе, розвивається і в залежності від умов, від дій людини може процвітати або повільно вмирати. А створюють грунт рослини та інші живі організми. В.В. Докучаєв, подорожуючи по країні, виявив, що грунт не скрізь однакова (типи ґрунтів: тундрово-глейові, мерзлотние, підзолисті, дернові, сірі лісові, буроземи, каштанові, чорноземи, жовтоземи, червоноземи або червоні фералітні). Освіта грунту. Був час, коли грунту не було і ось у надзвичайно віддалені часи на подрібнених водою і вітром, спекою і холодом гірських породах оселилися живі організми – мікроби і рослини. Тоді – то і почалася історія грунту. Рослини і інші живі організми відмирали, розкладалися, утворювали основну і найголовнішу частину грунту – перегній. І чим більше зростало і відмирало рослин, тим багатше перегноєм ставала грунт. Подрібнені гірські породи за складом неоднакові. В одних міститься багато вуглекислих солей, вапна, крейди. На таких породах під луговий і степовою рослинністю розвиваються кращі чорноземи. Якщо в підгрунтової породі немає вуглекислих солей, на ній під покровом лісу утворюються кислі підзолисті ґрунти. У всіх випадках грунт виникає і розвивається під дією живих організмів, в основному рослин. Грунт відіграє особливу роль у житті нашої планети – вона перехідна ланка від неживого до живого. Грунт має не тільки друзів, але й ворогів. Ворог номер один – це ерозія. Чим інтенсивніше стає діяльність людини на землі, тим інтенсивніше діє цей ворог. У природних умовах – у лісах, на сінокісних угіддях, болотах – ерозії зовсім немає, або вона розвинена слабо. На старопахотних, інтенсивно оброблюваних землях це шкідливий процес діє з великою активністю. Так, наприклад, весняні паводкові і зливові води несуть із полів тисячі тонн родючих частинок. Це водна ерозія. Не менш небезпечна і вітрова ерозія, коли сильний вітер видуває верхній шар грунту товщиною до 10-15 см і раніше родючі землі перетворюються на безплідні пустки. Захищати землю від вітрової ерозії можна за допомогою лісонасаджень.

Посилання на основну публікацію