Румунія: від королівства до «Народної Республіки»

Після перевороту 23 серпня була відновлена ​​конституція 1923 року Король призначив прем’єр-міністром свого ад’ютанта генерала К. Сенетеску. У жовтні 1944 року був створений прорадянський Національно-демократичний фронт (ПДФ). У листопаді 1944 року в новому уряді Сенетеску ПДФ під тиском радянської частини СКК отримав третину місць. Робітники і селяни за підтримки збройних загонів ПДФ почали захоплення землі та підприємств. Під приводом чистки держапарату від фашистів проходили захоплення префектур. 2 грудня 1944 року прем’єр-міністром був призначений генерал Редеску, проти якого став виступати ПДФ. Після лютневих збройних зіткнень 6 березня 1945 року за тиском СКК до влади прийшов уряд ПДФ Петру Грози. 22 серпня, спираючись на позицію США і Великобританії, проти уряду виступив король Міхай, який відмовився підписувати документи уряду ( «королівська страйк»). У січні 1946 року під тиском «страйку» і західних союзників уряд було поповнено представниками ліберальних партій.

У 1946 році широка коаліція на чолі з ПДФ – Блок демократичних партій (БДП) – перемогла на виборах 19 листопада 1946 року. Силові структури, контрольовані комуністами, почали чистки партійних і державних структур від опозиційних елементів. 30 грудня 1947 року Міхай був змушений відректися від престолу. Румунія була проголошена народною республікою (НРР).

За мирним договором 10 лютого 1947 року Румунія зберегла кордони, що існували перед втратою Трансільванії в 1940 році.

Після чисток в Соціал-демократичної партії вона об’єдналася з комуністами в Румунську робітничу партію (РРП) на чолі з Георге Георгіу-Дежем. РРП керувала Фронтом народної демократії, які перемогли на виборах в березні 1948 році.

З 1946 року почалася широкомасштабна націоналізація. У 1948 році би прийнятий закон про націоналізацію, який передав державі всі великі та середні підприємства. Державний сектор в промисловості склав 51,4%. Потім держава отримала також великі маєтки, що залишилися після аграрної реформи в якості зразкових господарств. У 1949 році би прийнятий перший план економічного розвитку. У 1950 році промислове виробництво перевершило довоєнний рівень. За допомогою СРСР почалася індустріалізація. Особливо швидко розвивалася нафтовидобувна, хімічна, деревообробна промисловість та енергетика. Румунія увійшла до Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) і Організацію країн Варшавського договору (ОВД). У 1958 році з її території були виведені радянські війська.

Посилання на основну публікацію