Розвиток транспорту та зв’язку в XX столітті

Сектор транспорту та зв’язку виконує найважливіші економічні та соціальні функції, що забезпечують взаємодію різних об’єктів шляхом переміщення людей, товарів, а також передачі різної інформації. Сучасні засоби транспорту і зв’язку забезпечили зближення найвіддаленіших куточків земної кулі. Відбувається «стиснення географічного простору» – все стало набагато ближче. Пишуть навіть про те, що «у світі комп’ютерів, супутників і всесвітніх телекомунікацій не існує поняття віддаленості!». Часто можна почути, що «Атлантичний океан перетворюється в Атлантичний протоку». На доказ наводяться такі дані: для його подолання Христофору Колумбу потурбувалися 70 днів, льотчику К. Линдбергу в 1927 р. – 33 години, сучасному надзвуковому літаку всього 3 години, а супутниковий телефонний зв’язок забезпечує передачу сигналу за 1 секунду.

Поштовий зв’язок використовує як традиційні засоби доставки кореспонденції (хто такий листоноша, всі ми знаємо), так і сучасні. Електрозв’язок, в свою чергу, має у своєму розпорядженні традиційні засоби (радіо, телефон, телефакс, телеграф) і сучасні електронні – факсимільний, волоконно-оптична, переносні комутатори, супутникова (космічна) зв’язок.

Розвиток мережі зв’язку дуже нерівномірно в світі. Навіть у середина 90-х рр.. «Половина людства ніколи не бачила телефону». На частку США припадає 2/5 всіх телефонних ліній світу, а також 9/10 новітніх видів зв’язку. В одному тільки районі Нью-Йорка – Манхеттені – телефонних піній майже стільки ж, скільки на всьому Африканському континенті.

Аналогічна ситуація складається і в галузі транспорту. За середньосвітовими показниками ховаються величезні регіональні відмінності. На прикладі забезпеченості легковими автомашинами добре видно ці контрасти. Забезпеченість легковими автомобілями, як і взагалі «соціальний статус» цього засобу транспорту, останнім часом все більш піддається критиці за його марнотратство і шкідливі впливи на навколишнє середовище. Лідирує в цьому відношенні США, Канада, Нова Зеландія і Німеччина, відстають країни Азії та Африки, що частково може бути пов’язано з демографічною обстановкою в цих країнах.

У сучасному світі велике значення набуває швидкість доставки вантажів, людей і особливо інформації. Самий швидкісний транспорт – авіаційний, дуже швидко розвивається в другій половині XX в. Звичайно, обсяг перевезень пасажирів і вантажів по повітрю набагато менше, ніж по суші або по воді. Велика частина авіапасажирів у світі перевозиться в межах США (і частково Канади). Шість з десяти найбільших авіакомпаній світу – американські. У десятку найбільших центрів пасажирських авіасполучень входить сім знову-таки американських міст. Пасажирський авіатранспорт світу в основному концентрується в межах США. До того ж США займають і перше місце в світі з виробництва пасажирських літаків.

Практично аналогічна ситуація спостерігається і в галузі вантажних повітряних перевезень. Частка Європи значно вище у перевезеннях пасажирів порівняно з вантажоперевезеннями. У країнах Тихоокеанського регіону спостерігається протилежна картина. Інтенсивність ділового життя всередині Європи та її широкі міжнародні зв’язки пояснюють потужні пасажиропотоки, що концентруються в її межах. Вантажні перевезення в межах Європи забезпечуються в першу чергу добре розвиненими автомобільним та іншими видами транспорту. У Тихоокеанському регіоні все більш інтенсивними стають міжнародні економічні зв’язки, і повітряний транспорт забезпечує швидкісну доставку цінних вантажів як всередині його, так і швидко зростаючі транзитні перевезення. Не випадково серед найбільших світових центрів вантажних авіаційних перевезень Токіо займає друге місце (поступаючись лише американському Мемфісу), а Гонконг – дев’яте, випереджаючи Лондон.

Посилання на основну публікацію