Рослинний світ Донецької області

Основний чинник формування грунтово-рослинного покриву – співвідношення температурного режиму і ступеня зволоженості, але істотний вплив на становище зон робить рельєф території і ступінь континентальності. Формування рослинного покриву залежить від географічного положення, геологічної будови та історії розвитку території, від кліматичних і грунтових умов, а також господарської діяльності людини. На основі цих факторовтерріторія Донецької області входить в Голарктичну рослинне царство-Циркум Бореальну рослинну область (по ботаніко-географічним районування «ію А. Л. Тахтаджяна). Хоча в основному територія Донецької області знаходиться в степовій зоні, проте для неї характерні лісової, лісостеповій та степовій типи рослинності. Лісова і лісостепова рослинність переважає на Донецькому кряжі і на терасах Сіверського Дінця – в Слов’янському і Червоно-лиманському районах. Тут зростають дуб, вільха, осика, в’яз, тополя, клен татарський, клен польовий, дика груша, верба, а також релікти третинного часу – граб та мелозая сосна (гори Артема). Чагарникова рослинність представлена терном, глодом, шипшиною, бересклетом, калиною, бузиною, білою акацією, жовтої акацією, горобиною, коригуючі. Лісова рослинність займає незначні площі, в більшості випадків – по схилах балок (байрачні ліси), у верхів’ях річок і іноді на вододілах, на лісових масивах (Великоанадольський лісовий масив), в лісництвах (Азовське лісництво). Таким чином, природні ліси на території Донецької області можна поділити на байрачні – по схилах балок, заплавні – в заплавах річок, ареНние- на надлугових піщаних терасах річок.

До штучно створеним лісів відносяться Великоанадольський масив, Азовське лісництво, а також численні лісові полезахисні смуги. Значно більшу територію в Донецькій області займає степова рослинність. Тут переважають різнотравно-типчаково-ковилові, типчаково-ковилові, полиново-злакові степи. У них переважають трав’янисті рослини – ковила (16 видів), тимофіївка, типчак, тонконіг, мятніков луговий, пирій повзучий, житняк, карагана, сон-трава, іриси, воронец, фіалка, шафран сітчастий, череда, грицики, полин, кермек, кахріс, молочай, ферулла та інші. По берегах боліт, річок і озер зустрічаються стрілолист, плавун Заплавний, їжачоголівник, очерет, очерет, рогозу, кінський щавель, м’ята австрійська, алтей, осока, іван-чай, а на поверхні водойм – латаття, кубушка, ряска.

Рослинний світ відноситься до біотичних ресурсів. Господарське значення мають лісові, лучні, болотні і водні рослинні ресурси. Ліси виконують природоохоронні, рекреаційні, естетичні та виховні функції. Охорона їх регулюється Лісовим кодексом України, прийнятим в 1994 році.

Посилання на основну публікацію