Ріки

Річка може починатися з невеликого джерела, а може широким потоком виливатися з озера. Життя річках, начинающимся в горах, дають талі води льодовиків, з шумом що прокладають собі шлях серед кам’яних відкладень. На рівнині на початку шляху річок нерідко перебуває болото. Окремі струмені води, зливаючись, утворюють струмки, які в свою чергу з’єднуються в річки. Річка приймає притоки, поступово збільшується вниз за течією. Площа суші, з якою вода стікає в річку, також збільшується. Ця площа називається водозбірних басейнів. Маленький струмок отримує харчування з площі, рідко перевищує кілька тисяч квадратних кілометрів. Великі (головні) річки стікають в океани, моря, озера або губляться в безводних пустелях. Головні річки з усіма впадають в них річками – притоками великими і малими – утворюють річкову мережу. Густота річкової мережі залежить від природних умов.
Кордон між водозбірними басейнами отримала назву – вододілу. У гірських районах він проходить по хребтах, які обмежують басейн річок, на рівнинних ділянках ця межа практично розмита і непомітна. Живлення річок здійснюється декількома способами. Перший спосіб – дощове живлення, за рахунок атмосферних опадів. Другий спосіб пов’язаний з таненням снігу і називається – сніговим живленням. Частина води, що знаходиться всередині земної кори, також живлять річки, і такий спосіб називається – підземним. Виниклі в давні часи з атмосферних опадів – снігу, льодовики і сніжники зберігають вологу і віддають її під час танення (льодовикове живлення). Річка рідко отримує харчування тільки від одного джерела, таке харчування називається змішаним.
Завдання для СРС. <Річки – продукт клімату> – так сказав відомий російський географ А. Воєйков, подумайте і дайте відповідь, чому це саме так? Якими особливостями відрізняються гірські і рівнинні річки?
Початок річки носить назву – витік, а місце впадання в іншу річку, озеро, море або океан – гирлом. Нерідко в районі гирла утворюються дельти і естуарії – невеликі затоки. Річки зазвичай течуть по заглибинах в земній корі або річкових долинах. Поглиблення на дні долини річки називається руслом річки. За характером перебігу і швидкості річки діляться: на рівнинні і гірські. Об’єм води протікає в одиницю часу через її поперечний перетин називається витратою. Він непостійний особливо в різні сезони року. Зміни витрати води та пов’язані з ними коливання рівня – це дві основні складові водного режиму річки. У її житті також можна виділити кілька характерних сезонів (повінь, паводок, межень). Найбільшими річками світу є Амазонка (7000 км); Ніл (6 671 км); Міссісіпі і Міссурі (+6420 км); Янцзи (+5800 км); Об і Іртиш (5410 км); Хуанхе (4845 км); Меконг (4500 км). Річки, що протікають по напівпустель і пустель областям мають різні назви у різних народів на різних материках, так в Африці їх називають – вади, а в Австралії – криками.

Посилання на основну публікацію