Ресурси впливу Іраку на міжнародне середовище

Ірак має середній потенціал впливу на зовнішнє середовище.

Ірак є країною-реципієнтом.

Американська фінансова допомога була одним з головних чинників господарського розвитку Іраку після повалення режиму Саддама Хусейна. Згідно з доповіддю липень 2005 року, загальна схвалена сума американської допомоги на цілі економічного відновлення склала 26,5 мільярда доларів.

У наданні Іраку фінансової допомоги брали участь також міжнародні організації та країни, крім США: Міжнародний фонд допомоги реконструкції Іраку (International Reconstruction Fund Facility for Iraq, IRFFI), що включає 20 країн-донорів: Європейську комісію, МВФ і Світовий банк. Загальна сума обіцяної допомоги досягає 13,5 мільярда доларів.

Ірак займає друге місце в світі (після Саудівської Аравії) за запасами нафти і не залежить від імпорту енергоносіїв.

Населення Іраку складає 0,445% від усього населення Землі.

Офіційна мова – арабська, є офіційним і робочою мовою Генеральної Асамблеї ООН і офіційною мовою ЕКОСОР. На ньому говорять ще як мінімум в 25 державах світу (офіційна мова в 24). Арабська мова є рідною (1999 рік) для 206 мільйонів чоловік (понад 4% населення світу) і другою мовою – ще для 246 мільйонів чоловік (в цілому на арабській мові в 1999 році говорили більше 9% населення світу).

Ірак бере участь в ряді міжнародних організацій, в тому числі ООН (не має статусу постійного члена Ради Безпеки), МВФ, Лізі арабських держав, Організації ісламська конференція, ОПЕК. Загальний розмір внесків Іраку в регулярний бюджет ООН в 2010 році визначено в розмірі 470 121 доларів США, або 0,02% внесків всіх країн-учасниць.

Квота Іраку в МВФ в 2010 році склала 0,55% від сукупного розміру квот, «вага» при прийнятті рішень 0,55% від загального числа голосів (для порівняння, у США ці показники становлять 17,4% і 17,08% відповідно ).

Ірак має значні за чисельністю збройними силами (254 тисячі чоловік, точних даних про кількість одиниць важкої техніки немає). Однак рівень підготовки особового складу та технічне оснащення збройних сил (ЗС) все ще не дозволяють їм самостійно захищати Ірак від зовнішньої агресії або забезпечувати безпеку усередині країни. В даний час сусідні держави (за винятком Йорданії і Бахрейну) мають у своєму розпорядженні великим військовим потенціалом.

Уряд Іраку реалізує програму реформування національних збройних сил, а також здійснює масовані закупівлі озброєння та бойової техніки. У найближчі роки Ірак планує закупити 2 тис. Модернізованих в США танків Т-72 радянського виробництва (на додаток до вже наявних 77), а також 140 основних бойових танків 140 Ml A1SA Abrams і 400 БТР Stryker американського виробництва. Передбачаються закупівлі 26 багатоцільових вертольотів Белл-407, 20 навчально-тренувальних літаків Т-6А «Тексан» і 36 літаків АТ-6В «Тексан-П». За оцінками експертів, у разі успішної реалізації цих програм Ірак в перспективі може знайти військовий потенціал, який забезпечить йому паритет з Іраном і перевагу над іншими країнами регіону.

У другій половині XX століття підрозділи іракської армії брали участь в арабо-ізраїльських війнах 1948-1949 років, 1967 і 1973 році. У 1980-1988 роках в ході ірано-іракської війни ВС Іраку продемонстрували досить високі бойові якості, зумівши здобути ряд великих перемог, перш за все в ході кампаній 1980 і 1988 років. У той же час в середині війни через прорахунки командування іракці зазнали серйозних втрат. У 1990 році іракським військам вдалося майже без втрат окупувати сусідній Кувейт, але в 1991 році сили міжнародної коаліції на чолі з США завдали їм нищівної поразки. У 2003 році в ході операції «Шок і трепет» війська США та їхніх союзників, оснащені новітніми системами високоточної зброї і мали панування в повітрі, за кілька днів повністю розгромили іракську армію, оснащену застарілої на той момент бойовою технікою переважно радянського виробництва.

Рівень військових витрат Іраку вище, ніж рівень військових витрат в середньому по світу, що пояснюється як відбувається в даний час модернізацією ВС, так і їх участю в підтримці внутрішньої стабільності в зв’язку з загрозою з боку екстремістських озброєних формувань.

ВС Іраку не мають ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення.

ВС Іраку не мають авіаційними системами 4-го покоління.

Ірак не має самостійного постійної військової присутності за кордоном.

В цілому, ресурсів soft-впливу і hard-впливу у Іраку багато (вони не збігаються), проте внутрішня нестабільність не дозволяє країні в повній мірі задіяти їх для впливу на міжнародну середу і міжнародні процеси.

Посилання на основну публікацію