Республіка Ірландія

6 грудня 1922 року прийнята конституція британського домініону – Ірландської вільної держави. За англо-ірландському договором 1921 роки 6 графств північно-східного Ольстера, де переважало протестантське населення, залишалися в складі Великобританії, в той час як 26 графств увійшли до складу Республіки Ірландія. За конституцією Ірландія отримала парламентську форму правління. На перших виборах до влади прийшло праве крило Шинн Фейн, прем’єр-міністром став Вільям Косгрейв, який залишався при владі до 1932 року. Основним завданням Косгрейва було відновлення внутрішньої стабільності, а також налагодження відносин Республіки Ірландія з Великобританією. У 1925 році на англо-ірландських переговорах не вдалося досягти домовленості з приводу нових кордонів з Північною Ірландією і включення католицьких областей. У той же час Сполучене Королівство погодилося взяти на себе ірландську частину державного боргу.

У 1932 році прем’єр-міністром Ірландії став Імон Де Валера, який не визнавав англо-ірландський договір 1921 року. Він утворив партію Фіанна Файл ( «Солдати долі») і продовжив розпочату його попередником політику культурної ізоляції, в основі якої лежала ідея, що саме культурна самоідентифікація була головною опорою боротьби за незалежність. У 1937 році була прийнята нова конституція із сильним католицьким ухилом. У ній були відсутні всі положення про зв’язок Ірландії з Великобританією, в тому числі вимога клятви на вірність королю. У новій конституції замість посади генерал-губернатора вводилася посада президента.

Більш того, територією Ірландії проголошувався острів Ірландія, хоча, згідно зі ст. 3, ця конституція діяла тільки на території 26 південних графств до моменту з’єднання. Таким чином, з 1937 року став проводитися жорсткий курс на розрив всіх зв’язків з Великобританією. Уряд Де Валера також домігся ліквідації британських військово-морських баз в Ірландії. Була розв’язана митна війна з Сполученим Королівством, яка тривала до 1938 року. В економічній політиці був узятий курс на індустріалізацію. Під захистом високих митних тарифів і за участю держави в країні було здійснено будівництво великого числа промислових підприємств, розширена енергетична база промисловості, надана деяка допомога розоряється дрібному фермерства. Заходи уряду по зміцненню незалежної національної економіки, спроби її регулювання викликали протидію з боку Британії та пов’язаних з нею реакційних кіл всередині Ірландії. Але все ж будь-які прояви фашизму і ксенофобії більш не віталися, так як стабільність регіону ставилося понад усе. Нарешті, в 1936 році ІРА була оголошена поза законом.

Посилання на основну публікацію