Релігія і держава, роль релігії в політиці США

За даними Дослідницького центру Джозефа П’ю (Pew Research Center – Pew Forum on Religion & Public Life), для сучасних США характерна наступна конфесійна картина (відсоток віруючих від дорослого населення, 2008 рік): більш 3/4 американців (78,4%) є християнами, при цьому більше половини жителів США сповідують протестантизм (51,3%), а до католиків себе відносять трохи менше 1/4 населення (23,9%). В силу роздробленості і фрагментарності протестантських деномінацій Римсько-католицька церква є найбільшим єдиним релігійним об’єднанням в США.

У сучасному американському протестантизмі прийнято виділяти три основні традиції – консервативну (євангельські церкви – Evangelical Churches); помірно ліберальну (так звану «церква більшості» – Mainline Churches) і афроамериканських (традиційні чорні церкви – Historically Black Churches). До них себе відносять відповідно 26,3%, 18,1% і 6,9% американців (при цьому «церква більшості», незважаючи на свою назву, не є такою). Одночасно протестантські церкви в США прийнято групувати за походженням (історичний підхід); найбільш значними групами є баптисти (до баптистських церков належать 17,2% американців), методисти (6,2%), лютерани (4,6%), п’ятидесятники (4,4%), пресвітеріани (2,7%), послідовники єпископальної церкви (1,5%), конгрегаціоналісти (0,8%). Слід мати на увазі, що кожна із зазначених груп складається з декількох незалежних деномінацій, які можуть належати до різних традицій.

До протестантизму близькі (хоча офіційно стоять особняком) мормони (1,7%) і свідки Єгови (0,7%). Третя основна гілка християнства – православ’я – слабо представлена ​​в США: православні (головним чином грецька і російська православні громади) – 0,6%.

Послідовниками інших релігій (крім християнства) є 4,7% американців. Найбільш великими релігійними громадами є іудеї (1,7%), буддисти (0,7%), мусульмани (0,6% – переважно суніти); індуїсти (0,4%).

Чи не асоціюють себе з жодним віросповіданням 16,1% американців, однак частка агностиків і атеїстів серед них є незначною (1,6% і 2,4% жителів США відповідно).

Строкатість релігійного ландшафту ускладнюється високим рівнем релігійної мобільності (за своє життя змінили релігійні переконання 28% американців).

Конституція США гарантує свободу віросповідання і передбачає поділ церкви і держави: «Конгрес не повинен видавати законів, що встановлюють будь-яку релігію або забороняють її вільне сповідання» (1-а поправка). Конституція також містить положення, згідно з яким «ніколи не буде вимагатися приналежність до будь-якої релігії як умову для заняття будь-якої посади або виконання будь-якої громадської обов’язки в Сполучених Штатах» (ст. 6).

Однак релігійна свідомість – причому свідомість в першу чергу християнське – знаходить відображення на державному рівні. Бог згадується в клятві вірності Сполученим Штатам (так звана клятва на вірність прапору): «Зобов’язуюсь зберігати вірність прапору Сполучених Штатів Америки і Республіці, яку він уособлює, єдиної перед Богом, неподільної, вільної і справедливої ​​до всіх». Девізом США є фраза «На Бога уповаємо» (In God We Trust), яка використовується на банкнотах і монетах. Присяга членів Конгресу і федеральних суддів містить фразу «Хай допоможе мені Бог». Цю ж фразу зазвичай вимовляє при вступі на посаду президент, хоча текст його присяги (наводиться в конституції, ст. 2, розд. 1) не містить згадки про Бога. Більшість президентів США приймали присягу на Біблії. В обох палатах американського Конгресу існує посаду капелана, який кожен день молитвою відкриває роботу своєї палати.

Подібна ж подвійність характерна і для політичного життя країни. З одного боку, в США немає партій, що будуються на релігійній основі, з іншого – існує досить потужний і згуртований блок виборців, чиї політичні пристрасті визначаються їх релігійними переконаннями. Ці виборці – переважно прихильники євангелічних церков – виступають проти абортів, одностатевих шлюбів, викладання теорії еволюції в школах і відстоюють збереження молитов в державних школах. Інтереси цієї групи виборців найбільш повно відображає частину консервативного крила Республіканської партії, відома як релігійні праві. Як республіканці, так і демократи змушені враховувати настрої таких виборців у своїй електоральній стратегії.

Протестантизм є частиною мейнстріму політичного життя США. 41 з 42 американських президентів належали або були виховані в одній з протестантських церков (найкраще «представлені» єпископальна церква, пресвітеріани і методисти), і лише одного разу на чолі країни встав католик – Джон Кеннеді.

Посилання на основну публікацію