Релігія і держава, роль релігії в політичній системі Молдови

Згідно з конституцією, Республіка Молдова – це світська держава, в якому немає жодної офіційної релігії, але яке визнає і гарантує право всіх громадян на збереження, розвиток і вираження етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності. Ст. 31 гарантує свободу совісті, яка повинна проявлятися в дусі терпимості і взаємної поваги. Конституція також встановлює, що релігійні культи самостійні, відокремлені від держави і користуються його підтримкою, зокрема в полегшенні релігійного присутності в армії, лікарнях, в’язницях і притулках.

Релігійні культи організовуються згідно з власними статутами і відповідно до закону. У відносинах між релігійними культами забороняються будь-які прояви ворожнечі. Забороняються і караються законом заклики до релігійної ворожнечі (ст. 9).

Згідно з даними перепису 2004 року, із загальної чисельності населення Молдавії 93,3% вказали свою приналежність до православного віросповідання (переважна частина парафій підкоряються Московському патріархату). Серед представників інших конфесій слід зазначити: баптистів, частка яких близько 1%; адвентистів сьомого дня – 0,4%; п’ятидесятників – 0,3%; частка осіб, що вказали релігії старохрістіанского обряду і християнську за Євангелієм, становить по 0,15%; прихильників інших релігій – 1,1% від всього населення. Чисельність атеїстів і невіруючих склала 46 тисяч осіб (або 1,4%), не вказали релігію 75,7 тисяч осіб (або 2,2% від всього населення країни).

На північному заході Молдавії (в районах, що межують з Буковиною) помітно вплив католицизму. Проживають в країні євреї сповідують іудаїзм, хоча в зв’язку з масовим виїздом з республіки в останні 15 років євреїв (в основному з економічних міркувань) чисельність іудейських громад незначна.

В цілому в Молдові налічується близько 20 конфесій. Міжконфесійні протиріччя не є яскраво вираженими.

Посилання на основну публікацію