Релігія і держава, роль релігії в політиці Ізраїлю

Іудаїзм сповідують 76,8% населення Ізраїлю. Кількість ізраїльтян, які дотримуються приписи іудаїзму в повному обсязі, становить не більше 15% населення країни. Поширені також іслам (15,9%) і християнство (2,1%).

Іудаїзм не отримав в Ізраїлі законодавчо оформленого статусу офіційної релігії. З моменту утворення Ізраїлю в 1948 році в ньому діє так зване «загальноприйняте угоду», що представляє собою історичний компроміс між усіма політичними силами країни. Ця угода визначає, що субота буде вихідним днем ​​і в цей день не працюватимуть державні і приватні установи і підприємства, магазини, громадський транспорт. Кашрут (релігійні, переважно харчові заборони і дозволу) буде дотримуватися повсюдно; релігійне ортодоксальне освіта користуватиметься повною автономією, шлюборозлучні справи будуть знаходитися в компетенції рабинатського судів.

Особливий вплив в Ізраїлі мають релігійні партії, громади, руху – як сіоністські, так і несіоністські. Серед них виділяються кілька основних груп.

До першої групи – непримиренних релігійних антисіоністів – можна віднести три громади, що представляють приблизно близько ста сімей: «Нетурей карта» ( «Вартові міста»), «Гольдоні Аарон» ( «Історія Арона»), громада сат-марських і брізскіх хасидів. Представники цієї групи не платять податки, нічого не отримують з державного бюджету, не користуються системою соціального страхування, тобто, існують як би поза державою і є своєрідними соціально-політичними маргіналами. Їх основне гасло – все, що веде до знищення держави, є богоугодна справа.

До іншої більш численної групи відносяться харедім (люди, що бояться Всевишнього) – ортодокси – фундаменталісти, які нараховують близько півмільйона людей. Представники цієї групи не тільки є частиною держави (хоча повністю і не приймають його), але навіть мають свої партії і місця в Кнесеті – наприклад, «Яхудат ха-Тора», ШАС. Їх мета – максимальний вплив на державу для прийняття законів і різних політичних рішень з опорою на єврейські цінності.

Наступну групу становлять релігійні сіоністи, які об’єдналися в 1948 році і які підтримали створення єврейської держави. Цей національний релігійний табір, що нараховує близько 300 тисяч чоловік, бере безпосередню активну участь в державних справах (має представництво в парламенті – наприклад, партія МАФДАЛ).

Крім досить стійких релігійних партій і угруповань, в Ізраїлі можна спостерігати виникнення дрібних релігійно-політичних об’єднань в передвиборний період, що намагаються провести в депутати своїх лідерів. За своєю ідеологією і політичним цілям все вони досить близькі і належать, як правило, до правого флангу партійно-політичного спектра.

Сьогодні на протиріччях між світською та релігійної ідеологіями вміло грають політики з обох опозиційних один одному таборів. Гасло боротьби з релігійним засиллям активно використовується, наприклад, центристською партією «Шинуй», ліворадикальної партією МЕРЕЦ, почасти лівоцентристською партією «Авода».

Посилання на основну публікацію