Релігія і держава, роль релігії в політичній системі Італії

Конституція 1948 року гарантує свободу вибору віросповідання та проголошує відділення церкви від держави. Дискримінація за релігійною ознакою заборонена. Переважна більшість італійців є католиками,

Довгий час відносини церкви і держави регулювалися Латеранські угоди 1929 року, які визнавали римо-католицьку релігію «єдиною в державі». Новий конкордат 1984 року, між Ватиканом і урядом Італії не містить поняття «державної релігії». Разом з тим релігійний фактор в політиці країни все ж таки присутня в світлі багату історію взаємин держави і Римсько-католицької церкви, а також наявності партій з релігійної складової, наприклад, «Союзу християнських демократів і демократів центру». В процесі розробки конституції ЄС Італія, поряд з Польщею та Іспанією, виступила за згадку в документі ролі християнської релігії.

Багато італійців вважають, що церква не має права втручатися в громадянську життя. Свідченням цього став референдум про розлучення 1974 року народження, законодавче дозвіл абортів в 1978 році і ревізія конкордату, здійснена в 1984 році.

Посилання на основну публікацію