1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Географія
  3. Процеси і проблеми міжнародної міграції

Процеси і проблеми міжнародної міграції

На склад і розміщення населення країн світу великий вплив мають міграції населення. Міграція (від латинського migratio – “переміщення”) – переміщення населення з однієї території на іншу на постійне або тимчасове термін. Переселення людей в межах одного населеного пункту міграціями не зважають. Міграції можуть бути класифіковані за кількома ознаками. За масштабом міграції бувають зовнішніми і внутрішніми . зовнішні міграції – це переселення людей в інші країни. Іноді зовнішні міграції поділяють на внутрішньоконтинентальні і міжконтинентальні. Внутрішні міграції – це переміщення населення в межах од ного держави. Вони, в свою чергу, діляться на внутрірайонні і міжрайонні.

За тривалістю розрізняють постійні і тимчасові міграції населення. Тимчасові міграції поділяються на сезонні, вахтові і митників. Сезонні міграції пов’язані в основному з сільськогосподарськими роботами. Вахтові міграції характерні для важкодоступних місць видобутку корисних копалин або будівництва. Митників міграції же протікають між великими містами та їх передмістями в щоденному і тижневому режимі: до великого міста з прилеглих сіл та малих міст населення їздить на роботу, навчання і з іншими цілями, а городяни виїжджають за місто для відпочинку, ведення дачного господарства, релігійного паломництва .

За мотивами міграції населення діляться на економічні, сімейні, етнічні, релігійні, політичні, екологічні (природні). Найчастіше міграції населення мають економічні мотиви, тобто пов’язані з пошуком кращих умов життя і роботи. Сімейні міграції пов’язані з возз’єднанням членів однієї сім’ї. Під етнічними і релігійними міграціями розуміється переселення представників певної національності або релігії в інші країни або регіони. Політичні міграції відбуваються в зв’язку з війнами або політичними переворотами, революціями. Екологічні мігранти залишають своє місце проживання у зв’язку з погіршенням якості природного середовища. Крім того, міграції населення поділяються на добрoвольние і вимушені, організовані і неорганізовані.

В даний час найбільший міграційний потік спрямований з країн, що розвиваються в розвинені. При цьому наибольшое число іноземних мігрантів приймають США. В останні роки число іммігрантів в цій країні перевищила 45 млн осіб. Серед країн Західної Європи найбільше іммігрантів приймають Німеччина, Великобританія і Франція. У кожній з цих країн проживають 7-10 млн іммігрантів. Основну частину іммігрантів в країнах Західної Європи становлять вихідці з країн Південно-Західної та Південної Азії, Північної Африки і Східної Європи. Серед розвинених країн прийомом великого потоку іноземних мігрантів виділяються також Австралія, Канада, Нова Зеландія, Ізраїль і ПАР. Отже, у всіх розвинених країнах сальдо міграції – позитивне.

Між країнами, що розвиваються, велика частина яких має негативний баланс міграції, також склалися досить потужні міграційні потоки населення. Зокрема, велика кількість іноземних мігрантів приймають арабські країни Перської затоки, особливо Саудівська Аравія і ОАЕ, а також нові індустріальні країни – Республіка Корея, Сінгапур, Малайзія. У ці країни приїжджають мільйони мігрантів з Індії, Пакистану, Бангладеш, Ємену, Індонезії, В’єтнаму, Єгипту та інших країн Азії та Африки.

У Латинській Америці, Азії та Африці між деякими сусідніми державами склалися великі за обсягом, але локальні відповідно до географічної масштабу міграційні потоки. Наприклад, мільйони людей переміщаються із Сирії до Туреччини, з Афганістану до Ірану, з Уганди до Кенії. Великі міграційні потоки спостерігаються і на просторі країн СНД. У цьому регіоні найбільша кількість іммігрантів приймає Російська Федерація.

Сучасним міграцій населення притаманний ряд особливостей і проблемних аспектів. Міграційні процеси нині придбали по-справжньому глобальний масштаб, охопивши всі країни і континенти. У деяких випадках, особливо в розвинених країнах і країнах з перехідною економікою, зовнішня міграція відіграє основну роль в прирості населення. Однак при цьому міжнародна міграція надає відчутний вплив на склад і рух населення, етнічне та релігійне розмаїття суспільства, характер міжнаціональних і міжрелігійних відносин в країнах, які є центрами тяжіння іммігрантів. Часом між корінним населенням і мігрантами відбуваються зіткнення і конфлікти.

Крім іншого, в останні роки в світі посилилися потоки вимушених міграцій населення. Як вогнищ цих міграційних потоків виділяються Сирія, Ірак, Лівія, Афганістан та інші держави, де склалася складна і небезпечна для широких верств населення військово-політична обстановка.

Ще одна істотна риса сучасної міграції – це зміна якісного складу міжнародних мігрантів, що проявляється, наприклад, у все більш активної участі в міжнародній міграції висококваліфікованих фахівців. Для розвинених країн, які є центрами тяжіння мігрантів, це, безумовно, є позитивним явищем, а для країн-осередків еміграції – навпаки, негативна тенденція.

ПОДІЛИТИСЯ: